Мовчання ягнят

«Мовча́ння ягня́т» (англ. The Silence of the Lambs) — американський психологічний трилер 1991 року, знятий за мотивами однойменного роману Томаса Гарріса. Головні ролі в фільмі виконали Джоді Фостер (агентка ФБР Клариса Старлінг) і Ентоні Гопкінс (серійний вбивця, доктор Ганнібал Лектер). Стрічка завоювала приз Берлінського кінофестивалю і п'ять премій «Оскар». Фільм став третім в історії, котрий завоював «Оскари» в п'яти найпрестижніших номінаціях, що раніше вдалося фільмам «Однієї щасливої ночі» (1934) та «Пролітаючи над гніздом зозулі» (1975). З часу виходу на екрани «Мовчання ягнят» таке не вдавалося більше жодному фільму.

Мовчання ягнят
англ. The Silence of the Lambs
Жанр фільм-трилер[1][2][…], фільм жахів, психологічний хоррорd, психологічний трилерd, кримінальний фільм, драматичний фільм, ЛГБТ-фільмd і екранізація романуd
Режисер Джонатан Деммі[1][2][…]
Продюсер Edward Saxond, Kenneth Uttd і Ron Bozmand
Сценарист Ted Tallyd
На основі Мовчання ягнят
У головних
ролях
Джоді Фостер[2][3][…], Скотт Гленн[4][5][6], Тед Левайн[2][4][…], Ентоні Гілдd[4][6] і Ентоні Гопкінс[2][7][…]
Оператор Tak Fujimotod
Композитор Говард Шор
Кінокомпанія Orion Pictures
Дистриб'ютор Orion Pictures, Netflix і FandangoNow
Тривалість 118 ± 1 хв.
Мова англійська
Країна  США
Рік 1991
Кошторис 19 млн. $
Касові збори 272 742 922 $
IMDb ID 0102926
Попередній Мисливець на людейd
Наступний Ганнібал
 Мовчання ягнят у Вікісховищі
Мовчання ягнят у Вікіцитатах

Станом на 13 серпня 2021 року займає 21-у позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет

ФБР проводить розслідування серії вбивств, скоєних невідомим серійним вбивцею. За звичку здирати шкіру з убитих ним жінок, його прозвали «Буффало Біллом». Не знайшовши зачіпок, ФБР вирішує звернутися за порадою до вбивці-канібала, у минулому психіатра, надзвичайно небезпечного Ганнібала-«Канібала» Лектера, котрий перебуває в ізоляторі психлікарні. Для розмови з ним відправляють молоду слухачку академії ФБР Кларису Старлінґ. Між Лектером і Старлінґ виникає зв'язок, Лектер починає грати з нею у дивну психологічну гру: він погоджується допомагати Старлінґ, лише якщо вона відкриє йому подробиці свого життя. Старлінґ розповідає Лектеру частину своїх дитячих спогадів, пов'язаних з сильними психологічними переживаннями, коли вона втікала з будинку прийомних батьків, намагаючись врятувати від забою ягня. Лектер, як плату за розповідь, звертає її увагу на деякі деталі справи, опираючись на які, Старлінґ урешті-решт і знаходить слід, що веде до Буффало Білла. Тим часом маніяк викрадає дочку сенатора, а головний лікар Чілтон через власне марнославство забороняє Старлінґ зустрічатися з Лектером. Сенатор йде на угоду з Лектером, однак той втікає з ізолятора, розправившись з охоронцями і бригадою швидкої допомоги. Вивчаючи минуле однієї з жертв, Старлінґ здогадується, що Білл — у минулому кравець. У пошуках записів першої жертви вона приїжджає до її будинку, де й переховується маніяк. Вона здогадується, хто він, за метеликом, що виповз із його халата (він вклав кокон у горло однієї з жертв). Переслідуючи вбивцю, Клариса опиняється в підвалі, маніяк раптом вимикає світло, а сам, з приладом нічного бачення, цілить у спину Старлінґ. Вона влучає у Білла, вистріливши на звук зведеного курка. В курортному містечку Лектер переслідує панікуючого Чілтона.

В ролях

Цікаві факти

  • Під час зйомок сцени першої зустрічі Лектера та Старлінґ, Ентоні Гопкінс старався дивитися прямо в камеру, щоб створити ефект враження (за його словами), що він «знає абсолютно все».
  • Ентоні Гопкінс, говорячи про голос свого персонажа, описував його «симбіозом Трумена Капоте і Кетрін Гепберн».
  • Якщо уважно розглянути один з постерів фільму, то можна побачити на тілі метелика зображення черепа, а сам череп складений з семи оголених жіночих тіл (це епізод роботи фотографа Філіпа Галсмана «Скальп Далі»).
  • Ганнібала Лектера можна бачити в фільмі загалом не більше 16 хвилин, однак це дозволило Ентоні Гопкінсу отримати «Оскар» у номінації «Найкраща чоловіча роль». Цей факт дотепер є неперевершеним досягненням.
  • Злочинець клав жертвам у рот лялечки бражника мертва голова. Для маніяка вони були символом переродження — він хотів перетворитися на жінку, як лялечка — на метелика.
  • «Мовчання ягнят» — не перший фільм про Ганнібала Лектера. У 1986 році режисер Майкл Манн зняв фільм «Мисливець на людей», за романом Томаса Гарріса «Червоний дракон».

Нагороди та номінації

Нагороди

  • 1991 — приз «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю за найкращу режисерську роботу (Джонатан Деммі)
  • 1992 — 5 премій «Оскар»: найкращий фільм (Кеннет Утт, Едвард Саксон, Рональд Бозман), найкраща чоловіча роль (Ентоні Гопкінс), найкраща жіноча роль (Джоді Фостер), найкращий режисер (Джонатан Деммі), найкращий адаптований сценарій (Тед Таллі)
  • 1992 — 4 премії «Сатурн»: найкращий фільм жахів, найкращий актор (Ентоні Гопкінс), найкращий сценарій (Тед Таллі), найкращий грим (Карл Фуллертон, Ніл Мартц)
  • 1992 — дві премії Британської кіноакадемії: найкраща чоловіча роль (Ентоні Гопкінс), найкраща жіноча роль (Джоді Фостер)
  • 1992 — премія Гільдії режисерів США (Джонатан Деммі)
  • 1992 — премія Едгара Аллана По за найкращий художній фільм (Тед Таллі)
  • 1992 — премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — драма (Джоді Фостер)
  • 1992 — премія Гільдії сценаристів США за найкращий адаптований сценарій (Тед Таллі)

Номінації

  • 1991 — номінація на приз Золотий ведмідь Берлінського кінофестивалю (Джонатан Деммі)
  • 1992 — дві номінації на премію «Оскар»: найкращий звук (Том Флейшман, Крістофер Ньюман), найкращий монтаж (Крейґ МакКей)
  • 1992 — 4 номінації на премію «Сатурн»: найкращий режисер (Джонатан Деммі), найкраща акторка (Джоді Фостер), найкраща музика (Говард Шор), найкращі костюми (Колін Атвуд)
  • 1992 — 7 номінацій на премію Британської кіноакадемії: найкращий фільм (Кеннет Утт, Едвард Саксон, Рональд Бозман, Джонатан Деммі), найкращий режисер (Джонатан Деммі), найкращий адаптований сценарій (Тед Таллі), найкраща операторська робота (Так Фуджімото), найкращий оригінальний саундтрек (Говард Шор), найкращий монтаж (Крейґ МакКей), найкращий звук (Том Флейшман, Крістофер Ньюман, Скіп Лівсей)
  • 1992 — номінація на премію «Сезар» за найкращий іноземний фільм (Джонатан Деммі)
  • 1992 — 4 номінації на премію «Золотий глобус»: найкращий фільм — драма, найкраща чоловіча роль — драма (Ентоні Гопкінс), найкращий режисер (Джонатан Деммі), найкращий сценарій (Тед Таллі)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.