Неустроєв Микола Денисович
| Микола Денисович Неустроєв | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Неустроев Николай Денисович | ||||
| Псевдо | Н. Бельский, Бедный Макар | |||
| Народився |
15 грудня 1895 4-й Баягантайський наслег, Таттинський улус, Якутська область | |||
| Помер |
21 липня 1929 (33 роки) Якутськ | |||
| Громадянство |
 Російська імперія →  СРСР | |||
| Національність | Якут | |||
| Діяльність | Драматургія | |||
| Alma mater | Якутське міське училище | |||
| Мова творів | якутська, російська | |||
| Роки активності | 1920—1926 | |||
| Жанр | п'єса, комедія, оповідання | |||
|
| ||||
Неустроєв Микола Денисович (15 грудня 1895, 4-й Баягантайський наслег, Таттинський улус, Якутська область — 21 липня 1929, Якутськ) — якутський письменник початку XX століття, один з основоположників якутської літератури.
Біографія
Народився в Таттинському улусі. У 1910—1913 роках навчався в Якутському міському училищі. Перше оповідання Неустроева «Дике життя» написане російською мовою у 1915 році.
М. Неустроєв першим в якутської драматургії звернувся до жанрової форми комедії. Його п'єси відіграли велику роль у зародженні якутського театрального мистецтва. Написав декілька оповідань, пронизаних ліризмом і м'яким гумором. Він умів передавати в небагатьох словах найтонші людські переживання і барвисті картини рідної природи.
1919 року М. Неустроєв був членом повітового і наслежного ревкомів, в 1922-24 роках працював вчителем. У 1925 році — делегат IV Якутського з'їзду Рад. У 1925-26 роках — Відповідальний секретар редакції журналу «Господарство Якутії».
У 1927 р був направлений на навчання в Московський літературний інститут ім. В. Брюсова, але слабке здоров'я завадило йому вчитися.
Помер у м Якутську, похований на території Микільської церкви. Його ім'ям названі одна з вулиць міста Якутськ, Усть-Таттинська середня школа Таттинського улусу.
Відомі твори
Комедії
- Кукаакы Кулуба (Голова сойки; 1920)
- Тиэтэйбит (Той, що поспішив; 1920—1925)
- Тар (Простокваша; 1921)
- Куһаҕан тыын (Злий дух)
Драма
- Оҥоруу кытаанах
Оповідання
- Сэмэнчик (1921)
- Муммут оҕо кэпсээнэ (1924)
- Балыксыт Былатыан (Рибак; 1926)
- Ыйдаҥа (1926)
- Иирээн (Скандал; 1926)
- Куттаммыт (Страх)
- Омоҕой, Эллэй икки
Бібліографія
- Талыллыбыт айымньылар / Хомуйда, бэчээккэ бэлэмнээтэ А. Д. Неустроева. — Дьокуускай: Кинигэ изд-вота, 1947. — 180 с.
- Талыллыбыт айымньылар. -Дьокуускай: Кинигэ изд-вота, 1959.-196 с.
- Талыллыбыт айымньылар / Хомуйан окордулар Г. С. Сыромятников, А. Д. Неустроева. — Дьокуускай: Кинигэ изд-вота, 1985. — 179 с.
- Якутские комедии: Кукаакы кулуба. Тиэтэйбит. Тар. — Дьокуускай: Ленинец, 1926. — 26 с.
- Куһаҕан тыын: Драма. — Дьокуускай: Кинигэ изд-вота, 1927. — 36 с.
- Кэпсээннэр. — Дьокуускай: Кинигэ изд-вота, 1929. — 64 с.; 1936. — 77 с.
- Кэпсээннэр. — Дьокуускай: Кинигэ изд-вота, 1975. — 54 с.
- Пьесалар, кэпсээннэр: Кылаас таһынааҕы ааҕыыга көмө: Улахан уонна орто саастаах оскуола оҕолоругар / Хомуйан оҥордо Е. К. Васильев. — Дьокуускай: Кинигэ изд-вота, 1987. — 109 с.
Література
- Г. П. Башарин. Три якутских реалиста-просветителя. — Якутск, 1944, 1994.
- Боескоров Г. Н. Н. Д. Неустроев: [Төрөөбүтэ 70 сылын туолуутугар] // Хотугу сулус : журнал. — 1965. — № 6. — С. 113—119.
- Кардашевский Г. Саха литературатын саҕаласпыта: [Н. Д. Неустроев төрөөбүтэ 80 сылын туолуутугар] // Хотугу сулус : журнал. — 1975. — № 12. — С. 119—125.
- Тумат С. Кылгастык, чаҕылхайдык: [Н. Д. Неустроев төрөөбүтэ 90 сыла туолуутугар] // Хотугу сулус : журнал. — 1985. — № 12. — С. 94—101.
Посилання
- Неустроев Николай Денисович. Национальная библиотека Республики Саха (Якутия). Процитовано 21 березня 2014.[недоступне посилання з червня 2019]
- Николай Денисович Неустроев. Якутский государственный литературный музей имени П. А. Ойунского. Процитовано 27 вересня 2015.
- З. К. Башарина. «Не случайно писал под псевдонимом „Бедный Макар“…» // Илин : журнал. — 2003. — № 3—4 (34—35).
- Төрөөбүт сирбэр, тапталлаах дьоммор…: Пьесалар, кэпсээннэр, очеркалар, тылбаас, хоһооннор, суруктар, бэлиэтээһиннэр, докумуоннар / Бэчээккэ бэлэмнээтэ Ю. И. Васильев. — Дьокуускай: Бичик, 1995. — 336 с.