Не здаватися дощу

Не здаватися дощу (яп. 雨ニモマケズ) — вірш японського буддистського поета Міядзави Кендзі. Вважається його найвідомішим віршем.[1]

Знайдений у маленькому чорному записничку поета після його смерті.

Вірш

Оригінал	Сучасна орфографія	Транслітерація	Переклад українською[2]
雨ニモマケズ風ニモマケズ雪ニモ夏ノ暑サニモマケヌ丈夫ナカラダヲモチ慾ハナク決シテ瞋ラズイツモシヅカニワラッテヰル一日ニ玄米四合ト味噌ト少シノ野菜ヲタベアラユルコトヲジブンヲカンジョウニ入レズニヨクミキキシワカリソシテワスレズ野原ノ松ノ林ノ蔭ノ小サナ萓ブキノ小屋ニヰテ東ニ病氣ノコドモアレバ行ッテ看病シテヤリ西ニツカレタ母アレバ行ッテソノ稻ノ朿ヲ負ヒ南ニ死ニサウナ人アレバ行ッテコハガラナクテモイヽトイヒ北ニケンクヮヤソショウガアレバツマラナイカラヤメロトイヒヒドリノトキハナミダヲナガシサムサノナツハオロオロアルキミンナニデクノボートヨバレホメラレモセズクニモサレズサウイフモノニワタシハナリタイ	雨にもまけず風にもまけず雪にも夏の暑さにもまけぬ丈夫なからだをもち慾はなく決して瞋らずいつもしずかにわらっている一日に玄米四合と味噌と少しの野菜をたべあらゆることをじぶんをかんじょうにいれずによくみききしわかりそしてわすれず野原の松の林の蔭の小さな萱ぶきの小屋にいて東に病気のこどもあれば行って看病してやり西につかれた母あれば行ってその稲の束を負い南に死にそうな人あれば行ってこわがらなくてもいいといい北にけんかやそしょうがあればつまらないからやめろといいひでりのときはなみだをながしさむさのなつはおろおろあるきみんなにでくのぼうとよばれほめられもせずくにもされずそういうものにわたしはなりたい	ame ni mo makezu kaze ni mo makezu yuki ni mo natsu no atsusa ni mo makenu jōbu na karada wo mochi yoku wa naku kesshite ikarazu itsu mo shizuka ni waratte iru ichi nichi ni genmai yon gō to miso to sukoshi no yasai wo tabe arayuru koto wo jibun wo kanjō ni irezu ni yoku mikiki shi wakari soshite wasurezu nohara no matsu no hayashi no kage no chiisa na kayabuki no koya ni ite higashi ni byōki no kodomo areba itte kanbyō shite yari nishi ni tsukareta haha areba itte sono ine no taba wo oi minami ni shinisō na hito areba itte kowagaranakute mo ii to ii kita ni kenka ya soshō ga areba tsumaranai kara yamero to ii hideri no toki wa namida wo nagashi samusa no natsu wa oro-oro aruki minna ni deku-no-bō to yobare homerare mo sezu ku ni mo sarezu sō iu mono ni watashi wa naritai	Не здаватися дощу, Не поступатися вітру, Не відступати ні перед снігом, ані перед літньою спекою, Бути міцним тілом, Без тягаря жадібності, Залишатися стриманим, Завжди тихо посміхаючись, Щодня чотирма чашками грубого рису, місо та жменею овочів задовольнятися, У всьому ставити себе на останнє місце, а інших — попереду, Дивитися навкруги, слухати та розуміти і не забувати про це потім. У полі, в тіні соснових дерев Жити в маленькій хатині, І якщо на сході захворіла дитина — піти і доглянути її. Якщо на заході є втомлена мати — Взяти на плече її в'я́зку рису. Якщо на півдні хтось помирає — Піти і сказати, що не треба боятись. Якщо на півночі свариться хтось — Сказати їм: «Ці дрібниці суперечки не варті». Проливати сльози жалю в посуху, Бродити пригніченим, коли літо холодне, Бути тим, кого всі називають дурнем, Не підносять, І не турбують. Такою людиною Стати я хочу.

Примітки

Silenced by gaman. The Economist. 20 квітня 2011. Архів оригіналу за 22 квітня 2011. Процитовано 23 квітня 2011. «The best-known poem by the region’s most beloved poet, Kenji Miyazawa (born in 1896), starts “Be not defeated by the rain”. It extols the virtues of enduring harsh conditions with good grace.»
Посольство Японії в Україні / 在ウクライナ日本国大使館 / Embassy of Japan in Ukraine — Facebook, 18 вересня 2014.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Silenced by gaman. The Economist. 20 квітня 2011. Архів оригіналу за 22 квітня 2011. Процитовано 23 квітня 2011. «The best-known poem by the region’s most beloved poet, Kenji Miyazawa (born in 1896), starts “Be not defeated by the rain”. It extols the virtues of enduring harsh conditions with good grace.»

[2] Посольство Японії в Україні / 在ウクライナ日本国大使館 / Embassy of Japan in Ukraine — Facebook, 18 вересня 2014.