Нивський могильник

Могильник знаходиться на межі лісового масиву та сільськогосподарських угідь за 1 км на південь від присілка Нива, обабіч ґрунтової дороги до колишнього присілка Патраково. В цьому місці лісовий масив клинцем поглиблюється у поле, при цьому клин майже не вкритий деревами. Ця місцевість у селян називається Селище.

1956 року місцевий житель села Перевозне Варламов Іван Степанович повідомив Удмуртську археологічну експедицію, що проводила в регіоні свої археологічні дослідження, про те, що при ритті траншеї по-під дорогою він знайшов стародавні речі. При огляді місця знахідки археологи знайшли різні артефакти у траншеї, а також у трьох великих круглих силосних ямах, що знаходяться на клині.

При огляді стінок траншеї було відкрито 4 могильні ями, у яких на глибині 50-70 см знаходились зруйновані кістяки, які лежали на спині головою на північний схід. Дослідити ями не вдалось, однак місцеві жителі, які працювали на ритті траншеї, передали археологам відкопані речі.

Археологами було зібрано 12 артефактів:

• Уламки залізного клинка кинджалу чи меча з двостороннім лезом шириною 5 см та товщиною 5-8 мм. Великий1 фрагмент довжиною 20 см та декілька дрібних по 5-6 см. Метал дуже закислений;
• Залізна сокира з округлим розширеним обухом та розширеним напівкруглим злегка відтягнутим назад лезом. Довжина сокири 16 см;
• Два уламки витої гривні з мідного дроту діаметром 1,5-2 мм;
• Уламок гривні з товстого мідного дроту, обвитого мідною стрічкою пласко-випуклого перерізу;
• Скронева підвіска з мідного дроту, обвита мідною стрічкою пласко-випуклого перерізу. На кільці шматок запеклого заліза. Підвіска вигнута, частина кільця та стержня поламані;
• Уламок від зовнішнього краю метеликоподібної фабули. Пластинка з тонкої міді прикрашена по краям дрібними напівгорошинами, які обмежують дві паралельно випуклі смужки. Під мідною пластинкою — маса, яка сильно просочена окисом заліза;
• Дві спарені мідні пронизки з гофрировкою. На кінці однієї — шматок окису заліза;
• Три вісімкоподібні підвіски з тонкого мідного дроту. У однієї кінці спаяні так, що утворюють два кільця. Можливо, що це уламки одного ланцюжка. В ланках двох кілець — шматки заліза, що спеклись.
• Трикутні штамповані накладки з тонкої мідної пластинки, кутки у вигляді напівгорошини з отворами для пришивання;
• Поясна накладка з тонкої мідної пластинки. Зверху отвори для шпенька, за допомогою якого накладка приклепувалась до поясу, знизу — петля для підвішування персня;
• Мідний перстень зі смужки прямокутного перерізу. Можливо, що перстень зроблений для описаної вище накладки;
• Сім перснів з мідних смужок трикутного перерізу.

• Генинг В. Ф. Археологические памятники Удмуртии. Ижевск, 1958.
• Останина Т. П. Нивский могильник III—V вв. // Материалы к ранней истории Удмуртии. Ижевск, 1978. С. 92-117.
• Останина Т. П. Население Среднего Прикамья в III—V вв.: монография. Ижевск, Удмуртский институт истории, языка и литературы Уральского отделения РАН, 1997. 327 с.
• Останина Т. П., Голдина Р. Д. Изучение мазунинских могильников в Прикамской Удмуртии // Археологические открытия — 1975. М., «Наука», 1976. С. 171—172.

• Семенов В. А. Два могильника мазунинской культуры в Прикамской Удмуртии. «Вопросы археологии Урала», вып. 7, Свердловск, 1967.
• Историко-культурное наследие нацинального парка «Нечкинский»