Никифорівський літопис

Никифорівський літопис — пам'ятка першої редакції білорусько-литовського літопису 1446 року, що збереглася в складі збірки останньої чверті XV століття. Літопис раніше належав Миколі Никифорову, від якого і отримала свою назву. Нині збірка зберігається в Рукописному відділі Бібліотеки Російської Академії наук в Санкт-Петербурзі.

Характеристика

Літопис в четвірку, палітурка — дошки, обтягнуті шкірою, всього 351 аркуш; папір щільний, жовтуватий, писаний півуставом, в основному в XV столітті. Нелітописні тексти збірника писані почерками XVI, XVII і XVIII століть, чорнило коричневе. Філіграней близько десяти. Серед них гроно винограду — у Миколи Лихачова подібний знак під № 1075, датований 1464 роком; бичача голова з хрестом під підборіддям — № 1124 — 1469 рік; бичача голова, над нею корона — № 1155 — 1477 рік; бичача голова, між рогами стержень з трьома листками овальної форми — № 1179 — 1491 рік.[1]

Пронумеровані аркуші в правому верхньому куті олівцем. На нижньому полі літерами староцерковнослов'янського алфавіту пронумеровані зошити; маються відмітки зошитів (в тій послідовності, в якій вони збережені): 25, 14, 27, 26, 29, 38. На полях знаходяться записи, в основному білоруським скорописом XVI століття, але є польські і латинські; на нижньому полі першого аркушу запис почерком XVII, або початку XVIII століття: «Monasterii Minensis s. Spriti», показує те, що колись літопис належав Мінському Святодухівському монастирю. Низ аркушів 241—243 і верхній куток аркуша 245 обірвані чи зітліли. Місцями текст йде по самому краю аркушів.

Зміст

Зважаючи на те, що аркуші переплутані, літопис починається не по порядку чергування аркушів, а по порядку (хронологічному) чергування подій:

  • Релігійні тексти (аркуші 1—65).
  • «Сборник о бозе починаем, благослови отче, слово святого Василия от апостол» (аркуші 66—165).
  • Апокрифічні сказання про Богородицю та ін. (аркуші 166—203).
  • «Временник великих царств, отколе кое царство пошло, и руское княжение святаго отца нашего Никифора, патриарха Конъстянтинаграда, летописець въскоре» (аркуші 204—211).
  • «Летописець руских цареи» (аркуші 211—225).
  • «Никифорівський літопис» (аркуші 226—267).
  • «Главы наказателны царствии Василия, царя греческого, и сыну его» (аркуші 269—290).
  • Уривки повчаннь (аркуші 290—329).
  • «Правила Кирила, митрополита рускаго» (аркуш 330).
  • Повчання (аркуші 331—333).
  • Тлумачення священних текстів (аркуші 334—338).
  • Уривок із опису Єрусалиму (аркуші 339—348).
  • Уривок із Великого Катехізису (аркуші 349—350).

Починається зі слів «Андрея, Кучковичи поби, а иных бояр за Юрьевым изыма и поби» і закінчується описом боротьби Свидригайла з Сигізмундом Кейстутовичем: «После того побитья 3 недели спустя и князь великыи Жидимонт събра всю свою силу литовьскую и посла сына своего князя Михаила на Русь. И пришед князь Миха…». У Никифорівському літописі відсутнє титло.

Дослідження

Опис літопису зроблений в 1898 році Сергієм Бєлокуровим[2], який також і видав літопис. При публікації Бєлокуров заповнював відсутні місця Никифорівського літопису Супрасльським, у виданні Ігнатія Даниловича. Слідом за Даниловичем, Бєлокуров друкував уривки із Супрасльського літопису латинським шрифтом і дав той самий заголовок: «Избрание летописания изложено въкратце».

В 1903 році літопис описав Всеволод Срезневський[3], а в 1963 році він був описаний більше детально авторами «Описания Рукописного отдела Библиотеки Академии наук»[4]. В 1980 році Нікіфорівський літопис був виданий Миколою Улащиком в 35 томі «Полного собрания русских летописей».

Література

Примітки
  1. Лихачев Н. П. Палеографическое значение бумажных водяных знаков, ч. I—IV. СПб., 1899.
  2. Русские летописи. С предисловием С. Белокурова // Чтения в Обществе истории и древностей российских. — 1898. — Кн. 4. — С. III-LII.
  3. Срезневский В. И. Сведения о рукописях, печатных изданиях и других предметах, поступивших в Рукописное отделение Библиотеки имп. Академии наук в 1902 г. // Известия имп. Академии наук. — СПб., 1903. — Т. XIХю — № 1ю — С. 7-16.
  4. Описание Рукописного отдела Библиотеки Академии наук СССР. — Т. 3. — Вып. II. Исторические оборники XV—XVII вв. / Составили А. И. Копанев, М. В. Кукушкина, В. Ф. Покровская. — М.—Л., 1963. — С. 107—110.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.