Никифор (Кікотіс)

Никифор ( грец. Μητροπολίτης Νικηφόρος при народженні Неокліс Афанасіу, грец. Νεοκλής Αθανασίου згодом прізвище змінене на Кікотіс, грец. Κυκκώτης 2 травня 1947 (74 роки), Село Криту Маротту, район Пафос ) — ієрарх Православної церкви Кіпру, митрополит Кікський і Тиллірійський, ігумен ставропігійного Кікського монастиря[1].

Никифор
грец. Νικηφόρος
Митрополит Никифор (Кікотіс)
Митрополит Кікський і Тиллірійський
з 13 травня 2007
Обрання: 9 травня 2007
Церква: Православна церква Кіпру
Попередник: він сам, як хор-єпископ Кікський
Хор-єпископ Кікський
24 лютого 2002  13 травня 2007
Обрання: 18 лютого 2002
Церква: Православна церква Кіпру
Наступник: утворено митрополію
 
Діяльність: диякон, пресвітер
Ім'я при народженні: Неокліс Афанасіу (Кікотіс)
грец. Νεοκλής Αθανασίου (Κυκκώτης)
Народження: 2 травня 1947(1947-05-02) (74 роки)
Kritou Marottoud, Пафос, Кіпр
Єп. хіротонія: 24 лютого 2002

Біографія

По завершенні початкової освіти став послушником в монастир Божої Матері Кікської, де пробув шість років, одночасно навчаючись в трикласній грецькій школі, що діяла при монастирі. В як стипендіат монастиря був направлений в Нікосії, де продовжив освіту в Кіккькому ліцеї, який закінчив в 1969 році.

6 квітня 1969 архієпископом всього Кіпру Макарієм III висвячений в сан диякона і зарахований до братії Кіккського монастиря.

З 1970 по 1974 роки навчався на юридичному факультеті Університету Аристотеля в Салоніках . Продовжив навчання на богословському факультеті Афінського університету, який закінчив у 1978 році.

8 вересня 1979 архієпископом всього Кіпру Хризостомом I був висвячений в сан пресвітера і зведений в сан архімандрита .

З 1979 по 1983 рік - член ігуменської ради Кіккського монастиря.

Протягом шести років викладав у Духовній семінарії апостола Варнави в Нікосії, п'ять років виконував обов'язки голови церковного суду Нікосії і три роки ніс послух секретаря Священного Синоду Православної церкви Кіпру.

28 грудня 1983 року братією Кіккського монастиря таємним голосуванням обрано настоятелем.

14 січня 1984 архієпископ всього Кіпру Хризостом I очолив його поставлення в ігумена.

14 лютого 2002 архієпископ всього Кіпру Хризостом I запропонував членам Священного Синоду звести ігумена Кіккського монастиря Никифора в єпископський сан. 18 лютого Синод підтримав обрання Никифора [2] .

24 лютого того ж року відбулася його архієрейська хіротонія, яку очолив Архієпископ всього Кіпру Хризостом I в співслужінні ієрархів Православної церкви Кіпру та інших церков.

30 листопада 2004 роки очолив Всекарпасійске і Всекіпрське паломництво, яке відбулося вперше з 1974 року, до Монастиря апостола Андрія, який перебуває на окупованій турками частині Кіпру [3] .

У серпні 2005 року оголосив, що монастир надасть підтримку всім неповнолітнім дітям, чиї батьки загинули в двох недавніх катастрофах, що потрясли Кіпр: в авіакатастрофі «Боїнга-737» під Афінами і в дорожній пригоді в Єгипті [4] .

У жовтні 2005 року на засіданні Священного Синоду Православної церкви Кіпру був найбільш послідовним прихильником зарахування на спокій Архієпископа Хризостома I, який на той час вже 3 роки не міг керувати Церквою за станом здоров'я. Він заявив про намір звернутися до Патріарха Константинопольського Варфоломія з проханням про проведення розширеного Синоду для звільнення на спокій недієздатного архієпископа Хризостома. Однак в той момено з 8 членів Синоду його підтримали лише двоє [5] .

9 травня 2007 року спеціальною комісією з кліриків і мирян одноголосно обраний митрополитом новоствореної Кікської і Тиллірійскої митрополії. На кафедрі з 13 травня 2007 року.

3 червня 2008 року відділення пастирського і соціального богослов'я Університету Аристотеля в Салоніках присвоїло йому ступінь почесного доктора, а 23 жовтня того ж року Богословський факультет Національного Афінського університету також присвоїв йому ступінь почесного доктора.

24 жовтня 2020 року став одним з чотирьох архієреїв Церкви Кіпру, що не підтримали визнання Православної Церкви України архієпископом Хризостомом II[6]. Володіє Mercedes-AMG S63 вартістю близько 300 000 євро[7] і їздить із російським прапором на капоті.Також видав книжку, в якій виступає проти дій Вселенського патріарха Варфоломія, й засуджує автокефалію ПЦУ.[8]

2 листопада 2020 року сказав, що йому, як однодумцю не соромно завжди дивитись в бік Росії[8] а рішення Кіпрської ПЦ визнати ПЦУ було здійснено папським чином[7]. Після синоду Кіпрської церкви, на якому вирішили підтримати архієпископа Хризостома, він заявив що це рішення не є обов'язковим, а себе порівняв із святим Марком Ефеським[7]. Того ж дня у нього виникла словесна перепалка із журналістом за яку він потім просив привселюдно вибачення.[9]

Примітки

  1. Εκκλησία της Κύπρου. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
  2. КИПРСКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ. Православная энциклопедия. М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2014. — Т. XXXIV. — С. 8-59. — ISBN 978-5-89572-039-4.(рос.)
  3. Монастырь апостола Андрея Первозванного на Кипре. Анатолий Чуряков - Святыни и места паломничества на Кипре - МИР ПРАВОСЛАВИЯ - Кипр - Европа - Россия в красках
  4. Киккский монастырь окажет поддержку кипрским детям, чьи родители погибли в двух последних катастрофах :: Греция от greek.ru
  5. В Кипрской православной церкви обострилась борьба за власть - газета. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
  6. Чотири архиєрея Кіпрської Архиєпископії не погоджуються з визнанням ПЦУ
  7. Нова пісенька від проросійського Никифора: Ухвалене рішення Синоду КПЦ - не обов'язкове. Духовний фронт (укр.). 25 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  8. Проросійський Кіпрський єрарх видав пропагандистську книгу проти ПЦУ та Вселенської Патріархії. Духовний фронт (укр.). 18 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
  9. Проросійський митрополит КПЦ: «Я вибачаюсь перед усіма людьми». Духовний фронт (укр.). 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.