Новий Двур-Ґданський

Новий Двур-Ґданський; Nowy Dwór Gdański
Герб	Прапор
	Новий Двур-Ґданський
	Основні дані
	54°13′ пн. ш. 19°07′ сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Поморське воєводство
Площа	5,07 км²
Населення	10197 (2011)[1]
· густота	1966 (2008[2]) осіб/км²
Телефонний код	(48) 55
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	GND
GeoNames	3090502
Поштові індекси	82-100
	Міська влада
Вебсайт	miastonowydwor.pl
	Мапа
	Новий Двур-Ґданський у Вікісховищі

Но́вий Двур-Ґда́нський або Новий Двір-Гданський (пол. Nowy Dwór Gdański, нім. Tiegenhof) — місто в північній Польщі, на річці Туга. Адміністративний центр Новодворського повіту Поморського воєводства.

В містечку зберігся оригінальний уклад вулиць та історичні будинки колишніх голландських поселенців-менонітів. Меноніти переселилися сюди з території Голландії і займалися осушенням дельти Вісли. Після пресу німецької влади, яка вимагала щоб вони служили у війську, частина менонітів на запрошення Катерини ІІ переселилася на Запоріжжя.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	4916	1057	3471	388
Жінки	5281	983	3202	1096
Разом	10197	2040	6673	1484

Пам'ятки та музеї

Неоготичний спаський костел 1851 р.
Зерносховище над Tугою 1878 р.
Будинок лютеранської парафії (вул. Б. Хороброго 6), біля якого стояв вже не існуючий лютеранський костел на фундаментах замку Лоітцув XVI ст.
Характерні для регіону одноповерхові будинки (XIX ст.) розташовані фасадом до вулиці, наприклад, по вул. Сікорського.
Комплекс колишнього бровару XIX ст.
Водонапірна вежа 1909 р. – одна з перших в Європі залізобетонних конструкцій
Розвідний міст 1936 р. сталево-бетонний.
Жулявський будинок культури - збудована в 1935-1937 рр. частина культурно-розважального комплексу (Volksgemeinschaftshaus), який мав кіно-театральну залу, ресторан та бенкетний зал.
В місті у споруді млечарні 1890 р. по вул. Коперніка, 17 діє музей Вісляних Жуляв (польська назва дельти Вісли) - частина Жулявського історичного парку[4]. Його експозиція розповідає про менонітів, німецьких мешканців міста, а також польських переселенців. В експозиції представлені зокрема різьблені сані та скриня привезені на Жуляви польськими переселенцями з Волині.

Значення для українців в Польщі

Лютеранський костел в Новому Дворі-Гданському. Макет. При костелі виникла православна парафія, яка мала полонізувати переселених українців. Не зберігся, залишився лише будинок парафії по вул. Б. Хороброго, 6, 2019 р.

Спаський костел в Новому Дворі Гданському, місце першої греко-католицької служби отця Василя Гриника на Помор'ї

Містечко пов'язане із історією становлення греко-католицької церкви та української громади на Помор'ї після злочинного виселення українців з Закерзоння в рамках Акції "Вісла" та діяльністю отця митрата Василя Гриника. В 1947 р. при лютеранському костелі в Новому Дворі (наразі не існуючому, збереглася лише плебаня по вул. Хороброго, 6) утворилася православна парафія. О. Зайонц (римсько-католицький декан в Новому Дворі) намагаючись відтягнути греко-католиків від православ’я, звернувся до отців василіан у Варшаві (їх осередок за комуністичної влади зберігся) з проханням визначення пастиря для греко-католиків в Новодворському повіті. Отець П. Пушкарський (тогочасний пріор) запропонував особу Василя Гриника. Виконуючи служби в латинському обряді, о. Василь з 1948 р. почав регулярно відправляти в Новому Дворі-Гданському для депортованих українців в неділю та більші свята по юліанському календарю (за дозволом пробоща з Нового Двору о. Зайонца) греко-католицькі служби. В перший раз богослужіння в східному обряді він відправив перед Великоднем 07.04.1948 р. «В свято Благовіщеня в парафіяльному костелі в Новому дворі Гданському (спаський костел по вул. Дримали - Michala Drzymaly, 3) відправив першу службу з церковним співом – згадував потім священик – на першій нашій службі людей не прийшло багато, бо не всі греко-католики були поінформовані про час та місце”. На наступну службу – Великодню — 19 квітня 1948 р. кількість значно виросла і на наступні служби стало прибувати все більше людей і не тільки з Жуляв. У зв’язку з неприхильністю місцевої влади, о. Василь Гриник змушений був робити проповіді польською мовою. Навесні 1952 р. він повністю перейшов на працю в греко-католицькому обряді. Згодом він перейшов до Циганка (суч. Желіхово), де 14 березня 1952 р. відправив першу літургію св. Іоанна Златоуста в місцевому костелі св. Миколая[5].

9 вересня 1956 р. відбулася перша зустріч Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ) в Новому Дворі. В самому місті та околицях було багато депортованих українців. Найбільш репрезентаційним в 1950-60-ті рр. в тодішньому Гданському воєводстві був український хор з Нового Двору Гданського закладений з ініціативи Євгена Бурачука – селянина з Маженціно і Олени Мацягновської. 9 червня 1956 р. цей хор вперше виступив на дожинках в Новому Дворі. У 1958 р. в Новому Дворі виписували газету УСКТ "Наше Слово" 101 людина, в 1961 р. – 91[6][7].

Природа посеред міста

Латаття біле на протоці Туга в Новому Дворі Гданському, 2019 р.

Неповторності місту надає рукав дельти Вісли Туга, яка блакитною смугою в'ється крізь міський простір. Тут вона має не забетоновані зелені береги. Збереженою є прибережно-водна та водна рослинність. На поверхні протоки масово розвиваються латаття біле та глечики жовті. На берегах Туги тримаються крижні.

Примітки

GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Жулявський історичний парк (Polski).
Парнікоза, Іван (26.11.2018). Українці в околицях Ельблонга: початки спільноти. Експедиція ХХІ (українська). НАНЦ МОН України. Процитовано 10.07.2021.
Hałagida I. Spoleczna, kulturalna i oświatowa dzilalność Ukraińców w wojewódstwe Gdańskim po 1945 r. // i Nowej Ojczyzne mniejszosci narodowe w gdansku po II wojne swiatowej Pod red. I. Hałagidy. – Gdansk – 1997 -68-83.
Парнікоза, Іван. Новий Двір Гданський. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська).

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[nsp-1] GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .

[age-3] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

[4] Жулявський історичний парк (Polski).

[5] Парнікоза, Іван (26.11.2018). Українці в околицях Ельблонга: початки спільноти. Експедиція ХХІ (українська). НАНЦ МОН України. Процитовано 10.07.2021.

[6] Hałagida I. Spoleczna, kulturalna i oświatowa dzilalność Ukraińców w wojewódstwe Gdańskim po 1945 r. // i Nowej Ojczyzne mniejszosci narodowe w gdansku po II wojne swiatowej Pod red. I. Hałagidy. – Gdansk – 1997 -68-83.

[7] Парнікоза, Іван. Новий Двір Гданський. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська).