Новий Камерун

Новий Камерун (нім. Neukamerun) — назва терену у Центральній Африці, яким Франція поступилася на користь Німеччини у 1911. Після вступу на посаду в 1907 році, Теодор Зейц, губернатор Німецького Камеруну, виступає за придбання терену у Французького Конго.[1]

Новий Камерун Neukamerun У складі Німецького Камеруну 1911 – 1916 Розташування Новому Камеруну    Новий Камерун Столиця Мови німецька Форма правління Конституційна монархія Імператор  - 1911-1916 Вільгельм II Історія  - Засновано 1911  - Ліквідовано 1916

Франція та Німеччина конкурували у Марокко, у 1911 році, вибухнула Агадірська криза через питання впливу у цьому краї. Франція і Німеччина провели переговори 9 липня 1911 року — 4 листопада, коли було підписано Феський договір. Франція погодилася поступитися частиною Французького Конго на користь Німеччини в обмін на німецьке визнання прав Франції у Марокко[2], смуга землі на північному сході Камеруну між річками Логоне і Шарі була передана Німеччині. Площа Німецького Камеруну зросла з 465000 км² до 760000 км²[2].

Обмін викликав дебати в Німеччині; опоненти стверджували, що нові терени надають замало можливостей для комерційної експлуатації або іншого прибутку. Німецький колоніальний секретар в кінцевому підсумку пішов у відставку через це питання[2].

Під час Першої світової війни, Франція повернула цей терен[3], у 1916 після капітуляції німецьких військ в Африці. Франція отримала контроль над Камеруном по мандату Ліги Націй.