Мандат Ліги Націй

Підманда́тна терито́рія — територія, на яку Ліга Націй видала мандат на зовнішнє управління згідно із статтею 22 Версальського договору. Після входження в силу Статуту ООН 24 жовтня 1945, мандатні території Ліги Націй стали іменуватися підопічними територіями ООН (згідно з угодами Ялтинської конференції).

Історія

Всі території, на які був виданий мандат Ліги Націй, попередньо управлялися державами, переможеними в Першій світовій війні (головним чином Німецька імперія і Османська імперія). На відміну від протекторату, мандат зобов'язував мандатарія (держави, яким було видано мандат) до дотримання зобов'язань Ліги Націй до жителів територій, а також заборонялися работоргівля, торгівля зброєю і алкоголем. На підмандатній території заборонялося будівництво військових баз і укріплень, створення армії з корінного населення.

Процес встановлення мандатів складався з двох стадій:

  • Формальне видалення суверенітету попередньо керуючих держав
  • Передача повноважень мандатарія з числа країн-переможниць

Території, що підпали під мандат, були визначені згідно з такими угодами та договорами:

Підмандатні території за рівнем розвитку державності були розділені на три групи: «А», «В» і «С».

Мандати на Близькому Сході і в Африці, зокрема:
1. Сирія,
2. Ліван,
3. Палестина,
4. Трансйорданія,
5. Месопотамія,
6. Британське Того,
7. Французьке Того,
8. Британський Камерун,
9. Французький Камерун,
10. Руанда-Урунді,
11. Танганьїка,
12. Південно-Західна Африка

Група «А»

Території, спочатку керовані Османською імперією, які досягли розвитку, що дозволяє стати їм незалежними державами, при наданні мандатарія адміністративної допомоги:

Група «В»

Колишні німецькі колонії в Західній та Центральній Африці, які підлягали безпосередньому управлінню мандатарія (мандати видані 22 липня 1922):

  • Руанда-Урунді (Бельгія), спочатку два окремих німецьких протекторати, на які видано єдиний мандат, з 1 березня 1926 по 30 червня 1960 в адміністративному союзі з колонією Бельгійське Конго (з 13 грудня 1946 Підопічна територія ООН до проголошення незалежності 1 липня 1962).
  • Танганьїка (Велика Британія]), з 11 грудня 1946 підопічна територія ООН; з 1 травня 1961 під самоврядуванням; з 9 грудня 1962 — Республіка; в 1964 об'єднана з Занзібаром (нова назва об'єднання Танзанія).

і дві колишні німецькі території, окуповані та розділені Великою Британією і Францією в ході Першої світової війни:

Група «С»

Мандати в Тихому океані:
1. Південно-Тихоокеанський мандат,
2. Територія Нова Гвінея,
3. Науру,
4. Західне Самоа

Колишні німецькі колонії в Південно-Західній Африці й Океанії, передані під безпосереднє управління мандатарія, як їх складова частина.

Література

Посилання

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.