Новий урбанізм

Нови́й урбані́зм (англ. New Urbanism) — це концепція упорядкування урбаністичного простору, що виникла на тлі критики розповзання передмість, що відстоює відродження невеликого компактного «пішохідного» міста або району, в протилежність «автомобільним» передмістям.

Йакріборг, комуна Стаффансторп, Швеція. Європейське втілення нового урбанізму

Загальні принципи

При одній назві новий урбанізм — це два дуже різних потоки ідей. Перший, європейський варіант, лідерами якого стали брати Лео і Роб Кріє, тісно пов'язаний із загальним трендом т. з. архітектури постмодернізму. Перебільшені або, навпаки, переменшені деталі, з'єднання різнорідного, розриви, що підкреслюють, що справа не в копіюванні старого, а в його експлуатації заради абсолютно нового ефекту — завдяки всьому цьому архітектуру постмодернізму легко впізнати. Однак, поряд з цими формальними іграми, проявилося і абсолютно серйозне прагнення прямо відтворити найкращі якості старовинних міст: невеликі квартали з їх суцільними, без розривів між будівлями, фасадами вулиць, маленькі пішохідні площі, затишні куточки. Американський варіант нового урбанізму інший. Це прагнення сформувати повнокровні нові міста з пішохідною доступністю всіх видів послуг і — в теорії — місць прикладання праці[1].

«Конгрес нового урбанізму»(CNU)[2] — організація, що поширює ідеали цієї концепції, визначає десять базових принципів нового урбанізму:

Пішохідна доступність

Більшість об'єктів обслуговування мають знаходитись в межах 10-хвилинної ходьби від будинку і роботи; вулиці проектуються за принципом дружності до пішохода, а не автомобіля.

Поєднанність

Мережа взаємозв'язаних вулиць забезпечує перерозподіл транспорту і полегшує пересування пішки; вулиці ієрархічно структуровано (вузькі вулиці, бульвари, алеї); акцент на високій якості пішохідної мережі і громадських просторів для мінімізації використання автомобіля.

Багатофункціональність і різноманітність

Поєднання магазинів, контор, індивідуального житла та апартаментів в єдину структуру. Змішане використання на рівні мікрорайону (сусідства), кварталу, будівлі. Поєднання людей різного віку, рівня доходів, культур і рас.

Змішана забудова

Різноманітність типів, розмірів, цінового рівня будинків, розташованих поруч. Якість архітектури і міського планування. Робиться акцент на естетиці, комфортності міського середовища, створюється «відчуття місця»; архітектура набуває людського масштабу.

Традиційна структура сусідства

Відмінність між центром і периферією; громадські простори в центрі; якість громадських просторів; найвища щільність забудови в центрі міста; забудова стає менш щільною при віддаленні від нього.

Висока щільність забудови

Будівлі розташовуються ближче одна до одної для полегшення пішохідної доступності, ефективнішого використання ресурсів і послуг, створення зручнішого і приємнішого для життя середовища.

Екологічний транспорт

Мережа високоякісного транспорту, що з'єднує міста, селища і сусідства; доброзичливий до пішоходів простір, що передбачає широке використання велосипедів, роликових ковзанів, самокатів і пішохідних прогулянок для щоденних пересувань.

Сталий розвиток

Мінімальний вплив на довкілля забудови та її використання; екологічно чисті технології, повага до довкілля й усвідомлення цінності природних систем.

Енергоефективність

Зменшення використання невідновлюваних джерел енергії; збільшення місцевого виробництва; створення умов для зменшення використання приватного автотранспорту.

Кілька простих і зрозумілих принципів характеризують новий урбанізм з достатньою повнотою.

По-перше, переконаність у тому, що відносно висока щільність забудови — це благо, а не порок, так що ділянки повинні бути невеликими.

По-друге, віра в те, що публічний простір важливіше, ніж приватний. Звідси прагнення поставити будинки фасадами по червоній лінії, відновивши почуття руху по вулиці, а не по дорозі, і, відповідно, відродження класичної американської тераси, на якій є лава-гойдалка або шезлонги, звідки сусіди вітають сусідів-перехожих . Звідси ж відродження тротуару, відсутність якого шокує європейця, який опинився десь у лос-анджелеському Малібу.

По-третє, досить суворий естетичний контроль над деталюванням фасадів, силуетом і навіть колористичним рішенням по кожній вулиці[1].

Реалізація

Першим втіленням цього підходу в Америці стало містечко Сісайд у Флориді, створений за проектом Андес Дюан і Елізабет Плейтер-Зайберк. У дев'яності компанією Волта Діснея згідно за принципами нового урбанізму було збудовано містечко Селебрейшн (Флорида, США). Європейський приклад — місто Йаркіборг в Швеції, стилістично оформлене згідно з європейськими архітектурними традиціями.

Див. також

Примітки
  1. Глазычев В. Л. Урбанистика. М., «Европа», 2008, 220 стр.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 27 серпня 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.