Новиков Яків Олександрович

Новиков народився в сім'ї спадкових російських купців, його батько, Олександр Якович, був успішним підприємцем який розширив і модернізував виробництво свого діда, брянського купця, Іллі Новикова.

Дружив з Вільфредо Парето, приїжджаючи в Лозанну спілкувався з ним.

Був одружений з Ростовцевою Олександрою Миколаївною дочкою графа Миколи Ростовцева, яка після смерті чоловіка перебралася з Одеси до Санкт-Петербурга.

Яків Новиков був спадковим почесним громадянином Одеси.

Він закінчив юридичний факультет Імператорського Новоросійського університету, в якому надалі викладав. Його дід, Яків Ілліч, опікав будівництво нових корпусів Рішельєвського ліцею (трохи пізніше, з 1865 року — університету).

Працював у складі Тарифної комісії з підготовки Митного тарифу 1892, як представник Одеського біржового комітету активно полемізував з Менделєєвим та іншими.

Очолював фрітрейдерів на Торгово-промисловому з'їзді 1896 році. У Вільному економічному товаристві прочитав доповідь «Економісти і протекціоністи», був членом міської Торгової палати, головою Будівельної комісії Купецької палати (1899), членом будівельної субкомісії біржі, брав участь у земському русі, був головою правління Кредитного товариства (1898), членом наглядової ради Одеського міського кредитного товариства (1900) гласним міської думи (з обрання від 4 лютого 1905 на термін 1905—1909, обраний і на наступний термін, на 1909—1913). У 1905 був делегатом херсонського земства на Земському з'їзді в Москві.

Власник одеського канатного заводу в четвертому поколінні, створеного одним з його предків, брянським купцем Іллею Новиковим в 1806 році як виробництво канатів. Зараз завод називається «Стальканат» і входить в приватне акціонерне товариство «Виробниче Об'єднання „Стальканат-Силур“» є найбільшим підприємством України з виробництва метизної продукції (канати, дріт, пасма, фібра, сітка, стропи).

Новиков Яків Олександрович номінував кандидатів на Нобелівську премію 11 разів і кожного року (крім 1903). З 7 представлених кандидатів лише 1 (французький письменник і адвокат, президент Міжнародної ліги за мир і свободу Е. Арно (1864—1921) не одержав високої нагороди).

Подарував церковному готелеві Одеських Афонських подвір'їв свою ділянку землі на Пантелеймонівській вулиці.

Був похований на Першому Християнському цвинтарі Одеси.[2] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Новикова відсутні.[3]

• La politique internationale. Paris, 1886.
• Les luttes entre societes humaines et leurs phases successives. Paris, Alcan 1893. 752, 32 S.
• Les luttes entre societes humaines et leur phases successives. 2-e ed. 761, 32 S. Paris, Alcan, 1896.
• Les luttes entre les societes humaines et leur phases successives. 3-е ed., Paris, 1904.
• Luttes Entre les Societies Humaines et Leurs Phases Successives (Library of War & Peace; the Character & Causes of War), Two Vols. *New York: Garland Publishing, Incorporated, 1971. With a new introd. for the Garland ed. by Sandi E. Cooper.
• Les gaspillages des societes modernes. Contribution a l'etude de la question sociale (soirees ouvrieres). Paris, Ancienne librairie *Germer, Bailliere et Cie, Felix Alcan editeur. 2-е ed., Paris, 1899. 345 p.
• La guerre et ses pretendus bienfaits. Paris, Colin 1894. 198 S.
• Der Krieg und seine angeblichen Wohltaten. Dt. v. A. H. Fried. Lpz. 1896. 7, 138 S. Bd. 2.
• Der Krieg und seine angeblichen Wohltaten (1892) 2. verb. Aufl. Ubs. u. hrsg. v. A. H. Fried. Zurich 1915. 128 S.
• War and Its alleged benefits. New York, 1911.
• War and Its alleged benefits. William Heinemann, London, 1912.
• War and its alleged benefits. New York: B. Franklin, 1969. 130 p.
• War and its alleged benefits, by Jacques Novicow (Yakov Aleksandrovich Novikoff). With an introd. by Norman Angell. With a new introd. for the Garland ed. by Sandi E. Cooper. New York, Garland Pub., 1971. / 0-8240-0274-1 / 0824002741
• Conscience et volonte sociales. Paris, 1896. 381 pp.
• L'Avenir de la race blanche. 2-е ed., Paris, 1902.
• Будущность белой расы. Критика современного пессимизма. СПб.: Латернер.
• Борьба Европы с Китаем. (Будущность белой расы.) СПб.: Латернер, 1901. 171 с.
• Theorie organique de Societes. Paris, 1899.
• La Federation de l'Eurore. 2-е ed., 1901.
• La Missione dell' Italia. 3-е ed. Milano, 1903.
• L'Affranchissement de la Femme. Paris, 1903.
• La emancipacion de la mujer. Barcelona-Buenos Aires-Mexico. Granada- Maucci.
• La redenzione della donna / Novicow Giacomo. Milano, Signorelli & Pallestrini, 1908. 338 pp.
• L'Expansion De La Nationalite Francaise, Coup D'Oeil Sur L'Avenir. Paris: Armand Colin, 1903. iv, 217 pp.
• La Possibilite du bonheur. Paris, 1904.
• Russian People. A Psychological Study // Ramband A. N. The Expansion of Russia. 1904. pp. 139–254.
• La justice et l'expansion de la vie. Essai sur le bonheur des societes humaines. Paris, Alcan 1905. 400 S.
• Die Gerechtigkeit und die Entfaltung des Lebens. Autorisierte deutsche Uebersetzung von Alfred H. Fried. Berlin, Wedekind 1907. 396 S.
• Le Probleme de la Misere. et les phenomenes economiques naturels. Paris, Felix Alcan, 1908. 414 pp., 32 pp.
• Das Problem des Elends. Einig berechtigte Ubersetzung von Alfred H. Fried. Leipzig, Thomas. 1909. 373 S.
• El problema de la miseria y los fenomenos economicos naturales. Trad. de N. Salmeron y Garcia. Madrid 1915. 444 S.
• La Critique du Darwinisme sociale. Paris, 1910.
• Le Francais, langue internationale de l'Europe. Paris, 1911.
• La Morale et l'Interet. Paris, 1912.
• Mecanisme et Limites de L'Association Humaine. Paris, 1912,
• «The Mechanism and Limits of Human Association: The Foundations of a Sociology of Peace» // American Journal of Sociology, XXIII(3), November 1917.
• L'Alsace-Lorraine obstacle a l'expansion allemande. Paris, 1913
• Peace and civilization, selections from the writings of Jacques Novicow: edited by Sandi E. Cooper. Publisher: New York: Garland Pub., 1975.
• Социальный дарвинизм. М., 1906. 27 с.
• Novicow, J. ; Richet, Charles ; Flammarion, Camille. — L'Illusion patriotique. — Conflans-Honorine: Idee libre, 1925. — 8 p. — (Publications mensuelles de L'Idee libre ; 15. Serie 1).