Нововолинський завод спеціального технологічного обладнання

Будівництво заводу відбувалося в 1975—1979 роках відповідно до десятого п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР на основі міжурядової угоди СРСР, НДР і ПНР за програмою виробничої кооперації РЕВ. У 1979 році підприємство було введене в експлуатацію[1].

За радянських часів Нововолинський завод спеціального технологічного обладнання імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції входив до числа провідних підприємств міста[2][3] й спеціалізувався на виготовленні спеціального технологічного устаткування для комплексної механізації й автоматизації робіт в електромотобудуванні та інших галузях електротехнічної промисловості[1] (зокрема, виготовляв трансформатори, генератори й електродвигуни). Чисельність працівників підприємства становила до 5 тисяч осіб[4]

Після проголошення незалежності України державне підприємство перетворили у відкрите акціонерне товариство[4].

У вересні 1993 року професійно-технічне училище № 11, яке знаходилося на балансі заводу, було передане в комунальну власність міста[5].

У серпні 1997 року завод включили в перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки України[6].

У 2015 році завод вже майже не функціонував (в одному з цехів виробляли опалювальні котли, металеві вхідні двері, дачні меблі та інші металовироби)[4].

До початку 2017 року заводські приміщення були занедбані[7]. У листопаді 2017 року було оголошено, що одне з нежитлових приміщень заводу (яке перейшло в приватну власність) буде переобладнане в готель з рестораном і сауною[8].