Новожилова Зоя Григорівна
Зоя Григорівна Новожилова (28 березня 1943, село Владіміровка, тепер Касторенського району Курської області, Російська Федерація) — радянська діячка, секретар ЦК ВЛКСМ, надзвичайний і повноважний посол СРСР. Член ЦК і Бюро ЦК ВЛКСМ у 1972—1981 роках. Депутат Верховної Ради РРФСР 9-го скликання. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1976—1981 роках.
| Новожилова Зоя Григорівна | |
|---|---|
| Народилася |
28 березня 1943 (78 років) село Владіміровка, тепер Касторенського району Курської області, Російська Федерація |
| Громадянство |
 СРСР,  Росія |
| Національність | росіянка |
| Діяльність | дипломат |
| Alma mater | Воронезький державний університет |
| Посада | посол Росіїd |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
   |
Життєпис
Народилася в селянській родині Григорія Татаринова. У 1950 році вступила до комсомолу. Закінчила середню школу, працювала старшою піонерською вожатою.
У жовтні 1961 — вересні 1964 року — завідувач шкільного відділу Комінтернівського районного комітету ВЛКСМ міста Воронежа. У вересні 1964 — 1966 року — 2-й секретар Комінтернівського районного комітету ВЛКСМ міста Воронежа.
У 1966—1968 роках — завідувач відділу пропаганди і культурно-масової роботи Воронезького міського комітету ВЛКСМ.
У 1967 році закінчила заочно філологічний факультет Воронезького державного університету імені Ленінського комсомолу, вчитель російської мови і літератури.
У 1968—1972 роках — завідувач відділу студентської молоді, секретар Воронезького обласного комітету ВЛКСМ.
У серпні 1972 — лютому 1981 року — секретар ЦК ВЛКСМ.
У лютому 1981 — липні 1987 року — заступник міністра освіти Російської РФСР. Входила до президії Комітету радянських жінок.
7 липня 1987 — 2 березня 1992 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР (Російської Федерації) в Швейцарії.
У 1992—1994 роках — начальник міжнародно-правового відділу Верховного Суду Російської Федерації.
З вересня 1994 року по квітень 2002 року — начальник Управління міжнародних зв'язків апарату Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації.
З 2002 року — на пенсії в Москві.
Нагороди і звання
- орден Дружби народів
- два ордени «Знак Пошани»
- медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»
- медалі
- Почесний знак ВЛКСМ
- Почесна грамота Ради Федерації
- надзвичайний і повноважний посол СРСР
- дійсний державний радник Російської Федерації 1 класу
Примітки
Джерела
- Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. В. Москва: Граница, 2015 (рос.)
- Ежегодник Большой Советской Энциклопедии. 1977. Выпуск 21-й. Москва: Советская Энциклопедия, 1977 (рос.)
- Новожилова Зоя Григорьевна (рос.)