Новоросійська єпархія

Новоросійська єпархія (рос. Новоросси́йская епа́рхия) — єпархія Російської православної церкви в адміністративних межах міст Анапа, Геленджик і Новоросійськ, а також Кримського, Слов'янського і Темрюцького районів Краснодарського краю. Входить до складу Кубанської митрополії.

Новоросійська єпархія
Основні дані
Церква Кубанська митрополіяd[1][2]
Заснована 1919 і 12 березня 2013[1][2]
Ліквідована 1920
Юрисдикція Краснодарський край
Єпархіальний центр Новоросійськ
Кафедральний собор Успенський собор
Вознесенський собор
Благочинь 6
Сайт eparh.info
353490, Краснодарский край, г. Геленджик, с. Дивноморское, ул. Кирова, 13[1]
Правлячий архієрей

Новоросійський і Геленджицький

Феогност (Дмитрієв)
 Новоросійська єпархія у Вікісховищі
Категорія:Новоросійська єпархія

Статистика

Кафедра: Новороссийская и Геленджикская

6 церковних округів (благочинь), 101 парафія (приход), монастирі відсутні, 95 священиків (духівників), 12 дияконів. Населення: 897,40 тис. осіб.

Усого в Новоросійській єпархії діє: 127 церковних об'єктів. Діючих церков (храмів) — 86; з них приписних — 8; при установах — 3. Каплиць — 22. Молитовних будинків — 8.[3]

Церковні об'єкти за церковними округами (благочиннями)
Благочиння Церковні
об'єкти		 Церкви Каплиці Молитовні
будинки
Діючі Приписні При установах
Новоросійске 26162144
Геленджикське 2411106-7 (будуються)
Анапське 2827--91
Кримське 1212--4-
Славянське ?
Темрюкське ?
Разом 1278683228

Історія

На Ставропольському Соборі 19—24 травня 1919 року, який був покликаний організувати Тимчасове вище церковне управління на Південному Сході Росії для частин Російської Православної Церкви, які опинилися на території зайнятій білими військами Денікіна. Головною метою собору було прийняття рішення про виділення самостійної Чорноморської та Новоросійської єпархії зі складу Сухумської єпархії. Територія новоствореної єпархії мабуть співпадала із Чорноморською губернією з центром у Новоросійську. Правлячим став єпископ Сергій (Петров)), однак у розпалі громадянської війни не було можливості для організації єпархії. Титул архієпископа Чорноморського і Новоросійського він зберігав до кінця життя (до 1935 року)[4].

1 серпня 1955 року постановою Священного синоду було створено Новоросійське вікаріатство Краснодарської єпархії, проте вже в наступному році кафедра припинила діяти.

12 березня 2013 року єпархія була відроджена, відділившись від Катеринодарської з включенням до складу новоствореної Кубанської митрополії[5]. З 14 квітня 2013 єпархію очолює єпископ Феогност.

Єпископи
Чорноморська і Новоросійська єпархія
  • Сергій (Петров Стефан Олексійович) (травень 1919 — 1920)
  • Никодим (Кротков) (серпень — листопад 1920), тимчасово керуючий частинами Кубанської і Чорноморської єпархій
  • Сергій (Лавров) (11 березня 1921 — 25 січня 1925) формально
Новоросійське вікаріатство
  • Сергій (Костін) (14 серпня 1955 — 17 вересня 1956)
Новоросійська і Геленджицька єпархія
  • Феогност (Дмитрієв) (з 14 квітня 2013)

Благочиння
  1. Новоросійське (http://novoros-blago.ru/): м. Новоросійськ
  2. Анапське: м. Анапа, с. Витязево
  3. Геленджикське (http://gelen-blag.ru/): м. Геленджик
  4. Кримське (http://krimsk-hram.ru/): м. Кримськ
  5. Славянське: м. Славянськ-на-Кубані
  6. Темрюкське: м. Темрюк

Навчальні заклади
  • Православна школа "Преображение", м. Анапа

Примітки
  1. Новороссийская епархия — Патриархия.Ru, 2002.
  2. НОВОРОССИЙСКАЯ ЕПАРХИЯ — Древо, 2016.
  3. СОБОРЫ, ХРАМЫ, ЧАСОВНИ НОВОРОССИЙСКОЙ ЕПАРХИИ. eparh.info.
  4. Сергий (Петров Стефан Алексеевич), Епископ Омский и Семипалатинский » Образование и Православие. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
  5. ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода от 12 марта 2013 года / Официальные документы. Патриархия.ru. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 19 березня 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.