Краснодарський край

Краснода́рський край (рос. Краснода́рский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Південного федерального округу.

Краснодарський край
рос. Краснодарский край
   
Країна  Росія
Фед. округ Південний
Адмін. центр Краснодар
Глава Кондратьєв Веніамін Іванович
Дата утворення 13 вересня 1937
Оф. вебсайт admkrai.krasnodar.ru(рос.)
Географія
Координати 45°22′ пн. ш. 39°26′ сх. д.
Площа 75 500 км² (41-й)
   внутр. вод 1,4 %
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність 5229177 (01.01.2011) [1] (3-й) (2011)
Густота 69,3 осіб/км²
Оф. мови російська
Економіка
Економ. район Північно-Кавказький
Коди
ISO 3166-2 RU-KDA
ЗКАТО 03
Суб'єкта РФ 23, 93, 123
Телефонний (+7)
Карти


 Краснодарський край у Вікісховищі
Красна Поляна. Сочі.

Адміністративний центр — м. Краснодар.

Межує з Ростовською областю, Ставропольським краєм, Карачаєво-Черкесією, Адигеєю, Кримом (через Керченську протоку) і Грузією (Абхазією).

Утворений 13 вересня 1937 року виділенням з Азово-Чорноморського краю.

Губернатор Кондратьєв Веніамін Іванович.

Географія

Край знаходиться на півдні Росії і омивається водами Азовського і Чорного морів. Із загальної протяжності межі — 1540 кілометрів — 740 кілометрів проходить по морю. Край ділиться річкою Кубань на дві частини: північну — рівнинну (2/3 території) і південну — передгір'я і гори (1/3 території). Ім'я річки часто поширюють на увесь край, називаючи його просто Кубань.

Клімат

Клімат на більшій частині території помірно континентальний, на Чорноморському узбережжі (на південь від Анапи) — субтропічний. Середня температура січня на рівнині — −3…-5 °С, у січні 2006 року в Краснодарі зареєстрована температура −33,7 °С , на Чорноморському узбережжі 0…+6, в Сочі — +5,9. Середня температура липня — +22…+24 °С. Річна кількість опадів — від 400 до 600 мм в рівнинній частині, до 3242 мм і більш — в гірській. Кожну весну край затоплюють паводки.

Природні ресурси

У надрах краю відкрито понад 60 видів корисних копалин. В основному вони залягають в передгірних і гірських районах. Є запаси нафти, природного газу, мергеля, йодо-бромистих вод, мармуру, вапняку, пісковика, гравію, кварцового піску, залізних і апатитових руд, кам'яної солі.

Краснодарський край — старий нафтовидобувний район Росії. Добування нафти почате з 1864 року.

На території краю розташований найбільший в Європі Азово-Кубанський басейн прісних підземних вод, що має значні запаси термальних і мінеральних вод.

Серед багатств Кубані ліс займає важливе місце, оскільки має велике природоохоронне значення і є основним джерелом деревини цінних порід Росії. Загальна площа лісів Краснодарського краю становить понад 1,8 млн га. Дубові і букові масиви, що мають промислове значення, займають, відповідно, 49 і 19 % площі всіх лісів.

Історія

Кубань у Російській імперії

До перевороту 1917 велику частину території сучасного Краснодарського краю займала Кубанська область, утворена в 1860 з Чорноморського козацького війська, західної частини Кавказького лінійного козацького війська. Кубанська область була територією Кубанського козацького війська. У 1900 населення області налічувало близько 2 млн осіб. У 1913 по валовому збору зерна Кубанська область вийшла на 2-е місце в Росії, по виробництву товарного хліба — на 1-е місце. В області активно розвивалася промисловість по переробці сільгосппродукції і хімічна промисловість (створені крупні акціонерні суспільства), йшло залізничне будівництво.

Післяреволюційна Кубань

У 1918 році Кубанська область була зайнята більшовиками і включена в територію Північно-Кавказької Соціалістичної Радянської Республіки. В результаті Другого Кубанського походу перейшла під контроль Добровольчої армії. У 19181920 роках існувала небільшовицька Кубанська народна республіка. На початку 1920 року знову зайнята Червоною армією в ході Кубано-Новоросійської операції.

Північно-Кавказьку Соціалістичну Радянську Республіку у 19321933 уразив Голодомор на Кубані, штучно створений радянською владою з метою зменшення населення, більшість якого становили на той час в регіоні етнічні українці, торжества суцільної колективізації. На думку радянської влади це дозволило розвивати індустріалізацію по планах уряду. Краснодарський край утворений 13 вересня 1937 року, коли Азово-Чорноморський край був роздільний на Ростовську область і Краснодарський край з територією 85 тис. км², включаючи Адигейську автономну область.

У 1991 році Адигейська автономна область вийшла зі складу краю і була перетворена в Республіку Адигея.

У сучасний край входить велика частина території колишньої Кубанської області (за винятком частини територій колишніх Лабінського і Кавказького відділів, що входить нині до складу Ставропольського краю, частини території колишнього Єйського відділу, що входить нині до складу Ростовської області, а також майже всієї території колишнього Баталпашинського відділу, на якій утворена Карачаево-Черкеська Республіка), майже вся територія колишньої Чорноморської губернії (за винятком частини території колишнього Сочинського округу, що входить нині до складу Абхазії) і територія північніше Єї — Куго-Єї, що відносилася до Області Війська Донського.

У прапорі сучасного Краснодарського краю використані кольори прапора Кубанської народної республіки.

Кубань в період розпаду СРСР

Під час параду суверенітетів і розпаду СРСР серед інших козацьких державних утворень на територіях Середньої і Верхньої Кубані в листопаді 1991 року були проголошені як суб'єкти РРФСР відповідно Баталпашинська Козацька Республіка і Верхнє-Кубанська Козацька Республіка. Створення козацьких республік підтримав II Великий Круг Союзу козаків, що пройшов 7-10 листопада 1991 року в Ставрополі. 20 листопада 1991 року на скликаному Союзом козацтв Півдня Росії в Новочеркаську на Великому козацькому кругу Півдня Росії проголошено об'єднання декількох проголошених козацьких республік (Донської, Терської, Армавірської, Верхнє-Кубанської) в Союз Козацьких Республік Півдня Росії із столицею в Новочеркаську і із статусом союзної республіки в новій союзній державі, що передбачалася (ССД). Проте незабаром Радянський Союз припинив існування, а у складі Російської Федерації козацькі республіки так і не були створенні.

Населення

Українці на Кубані по перепису 1926 року:
   90-75%
   75-50%
   50-25%
   25-10%
   10-5%
   5-2%

Населення — 5121,0 тис. осіб (2008, 5125,2 тис. в 2002 році, за кількістю населення регіон посідає 3-тє місце в країні після Москви і Московської області). У краю проживає понад п'ять мільйонів осіб, зокрема близько 53 відсотків — в містах і 47 відсотків — в сільській місцевості. Щільність населення — 67,1 (2008) людини на 1 км². Питома вага міського населення — 52,7 % (2005).

У 1989 національний склад населення краю був наступним:

НародЧисельність, 1989, %
Росіяни (включно з кубанським народом) 86,71 %
Українці 3,94 %
Вірмени 3,72 %
Німці 0,65 %
Греки 0,61 %
Адигейці 0,45 %
Кримські татари 0,37 %
Грузини 0,26 %
Молдовани 0,16 %
Євреї 0,11 %

За переписом 2002:

НародЧисельність, 2002, тис. (*)
Росіяни 4436,3 (86,6 %)
Вірмени 274,6 (5,4 %)
Українці 131,8 (2,6 %)
Греки 26,5 (0,5 %)
Білоруси 26,3
Татари 25,6
Грузини 20,5
Німці 18,5
Адигейці 15,8
Турки 13,5
Азербайджанці 11,9
Цигани 10,9
показані народи з чисельністю
понад 10 000 осіб

Багато з росіян, особливо на заході і півночі краю, в побуті балакають, тобто вживають в мові багато українізмів; більшість вірмен проживають на півдні краю, особливо в Сочі, а також в Краснодарі; кількість греків, німців і турків у краю знизилася після репресивних переселень 1930-х—1940-х років; адиги (шапсуги, натухайці і ін.), зараз нечисленні, є аборигенними мешканцями краю.

Тоді як увесь пострадянський період населення Росії зменшується, Краснодарський край — один з небагатьох регіонів, який значно збільшив населення: на 0,4 млн (майже на 10 %) постійного населення, що враховується переписами, і на один мільйон — фактично наявного населення (з урахуванням незареєстрованих і тимчасових гастарбайтерів). Визначальним чинником зростання властями і фахівцями називається приплив економічних мігрантів зі всього північно-кавказького півдня Росії, України і країн Закавказзя, що нерідко викликає ускладнення серед місцевого населення і викликає заклопотаність федерального центру (, , , ). Благодатний Краснодарський край історично притягав мігруюче і охоче поселитися в Росії закавказьке (особливо вірменське) населення, а останніми роками цей розвинений і інвестиційний привабливий регіон () додатково також є місцем поселення не тільки для мігруючих ради заробітків, але і для забезпечених громадян, що набувають житла, з навколишніх регіонів і переселенців з Крайньої Півночі і інших регіонів (, , , , , , , , , , [недоступне посилання з квітня 2019], ).

Національний склад районів Краснодарського краю за переписом 2002 р.[2]

населенняросіяниукраїнцібілорусиадигивірменигрузиниазерб.туркитатаригрекинімціцигани
м. Краснодар646 17589,8 %2,1 %0,4 %1,0 %3,3 %0,2 %0,2 %0,1 %0,3 %0,3 %0,1 %0,1 %
м. Кропоткин79 18591,1 %1,9 %0,4 %0,1 %4,1 %0,2 %0,1 %0,1 %0,3 %0,1 %0,3 %0,4 %
м. Кримськ56 62380,3 %3,5 %0,7 %0,1 %3,6 %0,2 %0,3 %1,3 %2,3 %2,2 %0,5 %0,2 %
м. Туапсе64 23876,7 %3,3 %0,6 %1,3 %8,3 %0,4 %0,1 %0,1 %0,6 %0,4 %0,2 %0,1 %
м. Слов'янськ-на-Кубані64 13690,4 %2,6 %0,5 %0,1 %4,0 %0,1 %0,1 %0,1 %0,3 %0,1 %0,2 %0,6 %
Краснодарська міська адміністрація145 17989,1 %2,1 %0,4 %0,5 %4,6 %0,2 %0,1 %0,1 %0,3 %0,2 %0,3 %0,1 %
Анапська міська адміністрація62 49081,8 %3,6 %0,8 %0,1 %6,0 %0,1 %0,1 %0,1 %0,9 %4,1 %0,5 %0,1 %
Армавірська міська адміністрація211 82486,0 %2,0 %0,5 %0,5 %8,6 %0,2 %0,1 %0,1 %0,2 %0,1 %0,3 %0,3 %
Білоріченська міська адміністрація60 39481,6 %2,2 %0,4 %0,4 %10,9 %0,4 %0,4 %0,6 %0,4 %0,7 %0,2 %0,4 %
Геленджицька міська адміністрація84 53282,6 %3,9 %0,9 %0,1 %2,5 %0,4 %0,1 %0,1 %1,2 %5,8 %0,4 %0,1 %
Гарячеключівська міська адміністрація51 64085,1 %3,0 %0,5 %0,5 %6,1 %0,4 %0,2 %0,1 %0,5 %0,2 %0,4 %0,1 %
Єйська міська адміністрація95 24992,0 %3,4 %0,7 %0,1 %1,2 %0,2 %0,3 %0,1 %0,3 %0,3 %0,3 %0,1 %
Лабінська міська адміністрація63 04791,0 %2,0 %0,4 %0,3 %3,5 %0,2 %0,2 %0,1 %0,3 %0,1 %0,3 %0,4 %
Новоросійська міська адміністрація281 03685,8 %3,5 %0,6 %0,1 %4,3 %0,4 %0,4 %0,1 %1,4 %0,9 %0,2 %0,1 %
Сочинська міська адміністрація397 10367,5 %3,7 %0,6 %1,2 %20,2 %2,3 %0,3 %0,1 %0,5 %0,9 %0,2 %0,1 %
Тихоріцька міська адміністрація66 51694,0 %2,1 %0,4 %0,1 %1,5 %0,2 %0,2 %0,0 %0,2 %0,1 %0,2 %0,3 %
Абінський район89 79487,8 %2,4 %0,4 %0,1 %2,9 %0,2 %0,5 %1,8 %0,7 %1,0 %0,5 %0,3 %
Анапський район69 13477,6 %3,1 %0,9 %0,1 %11,9 %0,1 %0,1 %0,2 %1,6 %0,7 %1,0 %0,2 %
Апшеронський район95 04878,3 %2,6 %0,4 %0,1 %11,2 %1,0 %0,5 %1,7 %0,4 %0,3 %0,3 %0,3 %
Білоглинський район33 47794,8 %1,2 %0,3 %0,1 %1,5 %0,2 %0,2 %0,0 %0,2 %0,1 %0,1 %0,4 %
Білоріченський район43 54276,1 %1,9 %0,5 %0,2 %5,7 %0,9 %1,5 %6,3 %0,3 %0,7 %0,3 %0,4 %
Брюховецький район54 59493,7 %2,3 %0,5 %0,1 %1,5 %0,1 %0,1 %0,1 %0,2 %0,2 %0,2 %0,2 %
Висілковський район60 23993,3 %2,1 %0,5 %0,1 %1,5 %0,1 %0,2 %0,1 %0,2 %0,5 %0,2 %0,1 %
Гулькевицький район102 63289,9 %2,8 %0,5 %0,1 %2,2 %0,2 %0,2 %0,1 %0,3 %0,2 %1,6 %0,7 %
Дінський район119 83389,8 %2,3 %0,4 %0,1 %3,9 %0,2 %0,2 %0,0 %0,3 %0,1 %0,4 %0,1 %
Єйський район43 96293,8 %2,8 %0,5 %0,1 %0,9 %0,1 %0,2 %0,0 %0,3 %0,1 %0,4 %0,1 %
Кавказький район45 34388,1 %1,6 %0,4 %0,1 %7,2 %0,1 %0,2 %0,0 %0,3 %0,1 %0,3 %0,5 %
Калінінський район50 16191,1 %2,1 %0,3 %0,1 %2,1 %0,1 %0,1 %0,1 %0,2 %0,1 %0,6 %0,3 %
Канівський район102 24592,9 %2,4 %0,5 %0,1 %1,2 %0,2 %0,2 %0,1 %0,2 %0,2 %0,2 %0,3 %
Коренівський район85 25990,9 %2,5 %0,5 %0,1 %2,2 %0,1 %0,2 %0,1 %0,2 %0,1 %0,3 %0,1 %
Красноармійський район103 87492,7 %2,3 %0,4 %0,1 %2,1 %0,1 %0,1 %0,1 %0,3 %0,1 %0,3 %0,3 %
Криловський район37 65790,2 %2,4 %0,6 %0,1 %3,4 %0,2 %0,4 %0,0 %0,2 %0,1 %0,5 %0,5 %
Кримський район70 57676,0 %2,7 %0,7 %0,1 %2,7 %0,1 %1,1 %6,5 %2,1 %2,5 %0,5 %0,1 %
Курганінський район103 99986,5 %2,1 %0,4 %0,1 %7,2 %0,2 %0,3 %0,1 %0,3 %0,1 %0,4 %0,6 %
Кущівський район70 51389,5 %2,6 %0,4 %0,1 %2,3 %0,3 %0,4 %0,6 %0,8 %0,1 %0,4 %0,2 %
Лабинський район39 23590,3 %2,0 %0,4 %0,2 %3,3 %0,5 %0,2 %0,2 %0,2 %0,2 %0,4 %0,2 %
Ленінградський район66 67992,8 %2,4 %0,7 %0,1 %1,2 %0,2 %0,2 %0,1 %0,2 %0,1 %0,3 %0,4 %
Мостовський район72 66093,0 %2,2 %0,4 %0,3 %1,1 %0,2 %0,2 %0,1 %0,3 %0,2 %0,3 %0,4 %
Новокубанський район87 47886,5 %2,3 %0,6 %0,4 %6,8 %0,1 %0,1 %0,1 %0,2 %0,1 %1,1 %0,1 %
Новопокровський район47 89392,0 %1,8 %0,5 %0,1 %1,8 %0,1 %0,2 %0,0 %0,2 %0,1 %0,3 %1,1 %
Отрадненський район66 73485,9 %1,4 %0,3 %0,2 %8,8 %0,3 %0,2 %0,1 %0,2 %0,2 %0,2 %0,4 %
Павловський район68 47094,4 %2,4 %0,7 %0,1 %0,9 %0,1 %0,1 %0,0 %0,1 %0,2 %0,1 %0,1 %
Приморсько-Ахтарський район60 91393,1 %3,1 %0,5 %0,1 %0,7 %0,2 %0,2 %0,1 %0,3 %0,2 %0,3 %0,1 %
Сіверський район107 66191,1 %2,6 %0,5 %0,2 %2,0 %0,2 %0,2 %0,1 %0,4 %0,6 %0,4 %0,3 %
Слов'янський район66 12994,0 %2,3 %0,5 %0,1 %0,8 %0,1 %0,1 %0,2 %0,2 %0,1 %0,3 %0,1 %
Старомінський район41 09794,7 %1,8 %0,4 %0,1 %0,9 %0,2 %0,1 %0,0 %0,2 %0,1 %0,1 %0,4 %
Тбіліський район48 75289,4 %2,1 %0,8 %0,1 %3,2 %0,2 %0,2 %0,1 %0,2 %0,3 %1,9 %0,5 %
Темрюцький район115 46287,8 %3,5 %0,7 %0,1 %1,9 %0,1 %0,1 %0,1 %2,0 %0,3 %0,6 %0,1 %
Тимашівський район107 18990,8 %2,5 %0,5 %0,1 %2,9 %0,2 %0,3 %0,1 %0,4 %0,2 %0,3 %0,1 %
Тихорецький район61 23292,1 %2,0 %0,4 %0,1 %2,8 %0,2 %0,5 %0,1 %0,2 %0,1 %0,2 %0,2 %
Туапсинський район61 25765,4 %3,0 %0,6 %5,7 %21,0 %0,4 %0,1 %0,1 %0,7 %0,3 %0,3 %0,1 %
Успенський район40 87378,3 %2,2 %0,5 %7,9 %4,9 %0,2 %0,3 %0,1 %0,3 %1,6 %0,6 %0,9 %
Усть-Лабенський район115 44289,6 %2,0 %0,4 %0,2 %3,6 %0,3 %0,3 %0,1 %0,2 %0,1 %0,9 %0,6 %
Щербинівський район38 81694,9 %2,1 %0,3 %0,1 %0,7 %0,1 %0,1 %0,0 %0,2 %0,1 %0,2 %0,3 %
Краснодарский край5 125 22186,6 %2,6 %0,5 %0,5 %5,4 %0,4 %0,2 %0,3 %0,5 %0,5 %0,4 %0,2 %

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 20 тисяч
2007
Краснодар 932,6 (2020) Ленінградська 38,2 (2003)
Сочі 443.6 (2020) Темрюк 36,0
Новоросійськ 275,2 (2019) Гулькевичі 35,0
Армавір 190,0 Новокубанськ 34,4
Єйськ 87,1 Дінська 34,1 (2003)
Кропоткін 80,0 Абінськ 33,8
Слов'янськ-на-Кубані 64,0 Приморсько-Ахтарськ 32,2
Тихорєцьк 63,2 Павловська 30,7 (2003)
Туапсе 63,5 Старомінська 30,1 (2003)
Лабінськ 61,2 Кущевська 29,5 (2003)
Кримськ 56,5 Полтавська 28,6 (2003)
Тимашевськ 54,1 Гарячий Ключ 40,3(2020)
Бєлорєченськ 54,0 Мостовський 25,4
Анапа 88,9 (2020) Тбіліська 24,1 (2003)
Геленджик 77,2 (2019) Отрадна 22,7 (2003)
Курганінськ 46,7 Сєверська 22,6 (2003)
Канівська 44,8 (2003) Ільський 22,7
Усть-Лабінськ 42,3 Новотитарівська 22,3 (2003)
Корєновськ 41,3 Брюховецька 22,0 (2003)
Апшеронськ 39,6 Хадиженськ 22,2 (2020)

Адміністративний поділ

Адміністративна мапа Краснодарського краю і Адигеї

Території, підпорядковані адміністраціям міст:

Райони і їх адміністративні центри:

Економіка

У галузевій структурі краєвих ВРП виділяються транспорт (16,2 % проти 8,2 % для Росії в цілому) і сільське господарство (16,0 % проти 7,8 %). Питома вага промисловості в порівнянні з середньоросійським показником вдвічі нижче — 16 % (проти 33 % по РФ в цілому і 23 % для Південного федерального округу).

Провідне місце в структурі промисловості належить переробляючим виробництвам. Харчова галузь забезпечує 42,8 % загального обсягу промислової продукції; далі йдуть електроенергетика (13,4 %), паливна галузь (10,5 %), машинобудування і металообробка (9,4 %) і промисловість будівельних матеріалів (7,9 %). На хімічний і лісовий комплекси припадає всього по 3-4 % промислового виробництва. Частка легкої галузі зовсім незначна (1,3 %).

Відмінною рисою промислової інфраструктури Краснодарського краю є високий ступінь концентрації спеціалізованих виробництв в основних промислових центрах Краснодарі (де зосереджено більш за третину краєвого промислового потенціалу), Армавірі і Новоросійську.

У Краснодарі і його околицях зосереджено 38 % обсягу промислової продукції і 47 % інвестицій в основні засоби виробництва, сконцентровано 16 % населення.

Порти Новоросійськ і Туапсе забезпечують перевалювання 75 % сухих вантажів, що проходять через портове господарство півдня Росії, обслуговують третю частину російського експорту нафти.

Важлива галузь економіки туризм, зокрема в районах міст Сочі, Геленджика, Анапи. Також останнім часом активно розвивається туристична галузь на узбережжі Азовського моря.

У зв'язку з проведенням у місті Сочі Олімпіади 2014 року очікувалося збільшення інвестицій в інфраструктуру Чорноморського узбережжя Краснодарського краю.

Примітки

Посилання

Азовське море
Таганрозька затока
 Ростовська область  Ростовська область
Керченська протока  Ставропольський край
Чорне море  Грузія  Ставропольський край
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.