Новосьолов Степан Андрійович

Степан Андрійович Новосьолов (1882(1882), село Зиково Нолінського повіту Вятської губернії, тепер Кіровської області, Російська Федерація 30 листопада 1953, місто Москва, Російська Федерація) радянський діяч, голова виконавчого комітету Вятської, Єкатеринбурзької, Тюменської губернських рад, голова Пермського та Вятського губернських комітетів РКП(б), член ВЦВК і ЦВК СРСР 1-го скликання. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1923—1934 роках.

Новосьолов Степан Андрійович
Народився 1882(1882)
село Зиково Нолінського повіту Вятської губернії, тепер Кіровської області, Російська Федерація
Помер 30 листопада 1953(1953-11-30)
місто Москва, Російська Федерація
Громадянство  Росія,  СРСР
Національність росіянин
Партія ВКП(б)
Нагороди
Медаль «За оборону Москви»

Біографія

Народився в родині теслі, з дворічного віку жив з батьками на Уралі та в Заураллі. Три роки навчався в початковій школі.

З дванадцятирічного віку — хлопчик в торговельній крамниці, пакувальник, вантажник на пароплавних пристанях Тюмені, пімокат, кухар, наймит, тесля, конторник, електромонтер у Тюмені.

Член РСДРП(б) з грудня 1905 року.

Обраний членом Тюменського міського комітету РСДРП, організатор профспілки торгових службовців і робітничого кооперативу в Тюмені.

У червні 1909 року заарештований, сім місяців перебував у Тюменській в'язниці. Був засуджений на трирічне адміністративне заслання в Наримський край. У листопаді 1910 року заарештований за участь в організації школи з підготовки більшовицьких партійних працівників для нелегальної роботи. Чотири місяці просидів у Томській в'язниці, потім повернений до Наримського краю для відбування терміну заслання.

Після завершення заслання у 1912 році повернувся до Тюмені, працював конторником і продавцем. У жовтні 1916 року переїхав з Тюмені до міста Лисьви Пермської губернії, де продовжив революційну роботу, працював на Лисьвенському заводі електромонтером в електричному цеху та був обраний головою споживчого кооперативу «Робітник».

У липні 1917 — лютому 1918 року — голова Лисьвенської волосної земської управи Пермської губернії, член Лисьвенського комітету РСДРП(б).

У березні — листопаді 1918 року — голова Лисьвенської ради робітничих і солдатських депутатів Пермської губернії.

19 листопада — грудень 1918 року — голова Пермського губернського комітету РКП(б).

У грудні 1918 — липні 1919 року — голова Вятського губернського комітету РКП(б).

Одночасно, з 12 січня по липень 1919 року — голова виконавчого комітету Вятської губернської ради та член Революційної військової ради Вятського укріпленого району.

До 11 жовтня 1919 року — голова Єкатеринбурзького губернського революційного комітету.

У жовтні — листопаді 1919 року — голова виконавчого комітету Єкатеринбурзької губернської ради та заступник голови Єкатеринбурзького губернського комітету РКП(б).

У листопаді 1919 — лютому 1920 року — в Червоній армії.

У лютому — червні 1920 року — голова Тюменського губернського революційного комітету.

У червні 1920 — червні 1921 року — голова виконавчого комітету Тюменської губернської ради.

У червні 1921 — 1923 року — голова виконавчого комітету Єкатеринбурзької губернської ради.

Потім працював у апараті Центральної контрольної комісії ВКП(б). У 1926 році був головою комісії з «чистки» керівного складу Башкирського обласного комітету ВКП (б), в 1933 році — головою виїзних трійок із розгляду апеляцій на рішення центральних комісій з чистки партії Української та Білоруської партійних організацій.

З 1929 року — член колегії Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції РРФСР, керівник інспекції промисловості та праці Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції РРФСР.

У квітні 1931 — 1933 року — голова Північно-Кавказької крайової контрольної комісії ВКП(б).

У 1933—1934 роках — відповідальний секретар партійної комісії ВКП(б) Головного управління цивільного повітряного флоту при РНК СРСР.

У 1934—1939 роках — голова ЦК профспілки робітників будівництва легкої, лісової та харчової промисловості.

У 1940—1941 роках — в Головнавчтехпромі Народного комісаріату освіти РРФСР.

Потім — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 30 листопада 1953 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди

Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.