Нові динозаври: Альтернативна еволюція

На початку книги автор описує думки науковців щодо причин вимирання динозаврів: зіткнення Землі з астероїдом або кометою, вплив континентального дрейфу, схиляючись до першої. Наприкінці розділу Дугал Діксон задається питанням як розвивалося б життя, якщо астероїд пролетів би повз планету.

В розділі «Що таке динозавр?» міститься огляд еволюції динозаврів, звіроподібних рептилій. Також автор вказує на можливу наявність в динозаврів шерсті чи пуху (ця думка спростована пізнішими дослідженнями). Далі знаходиться інформація про різноманітність динозаврів, розташування материків від кінця мезозойської ери до сучасності, зоогеографічні області, та їх вплив на анатомію тварин.

Першою описується Ефіопська область, що відповідає Африці. Там проживають такі динозаври як деревні осоїд, стрибаючий арброзавр, аналоги сучасних жирафів, степових птахів. В пустелях існують вірм і пісколаз, які полюють на безхребетних, але мають різні механізми пристосування до пустелі. На Мадагаскарі практично без змін збереглися мегалозаври і титанозаври, але він них відділилися і похідні карликові форми.

Палеарктична область відповідає Євразії. В її листопадних і змішаних лісах розвинулися колоніальні динозаври з кастами, що будують хатки. Існують ссавці, такі як плаваючий комахоїдний струмковик. В холодних зонах такі динозаври, як двоногий шишкоїд, мають жировий прошарок. Також там поширені нелітаючі зграйні птахи топтуни зростом до 3 м. Трав'янисті рівнини населять нащадки анкілозаврів — тарантери, здатні зберігати воду завдяки будові свого панцира. Від гіпсилофодона походить дебаріл, зовні подібний на тушканчика.

В Північній Америці можна зустріти спринтозаврів, які мають на голові гребені та займають нішу оленів. Від целурозаврів розвинулися хижі кігтеносці, озброєні одним кігтем на кожній передній лапі та покриті хутром. Там же існують подібні на шерстистих носоргів динозаври однороги, похідні від цератопсів. В листопадних лісах живуть деревні динозаври.

Південну Америку населяють відповідники панголінів, ламантинів, нелітаючі подібні на колібрі медолизи. Коли Північна і Південна Америки з'єдналися перешийком, багато динозаврів з Північної витіснили місцеві види. Так, тиранозавр втратив передні лапи та набув іншого розташування стегон і здатності висувати щелепи з суглобів для заковтування здобичі. Він називається проглотом.

В Південно-східній Азії нещодавно вимерли останні стегозаври, виникли рослиноїдні ящери-панди, здатні до планерування між деревами флурітти.

Австралазійська область включає Австралію та навколишні острови. Описувані динозаври зайняли екологічні ніші фламінго, казуарів. Місцевий амоніт кокосовий злодій розвинув здатність виповзати на сушу і поїдати впалі кокосові горіхи.

В кінці книги описуються океани, які населяють динозаври і морські рептилії, схожі на китів, тюленів. Згадуються амоніти, які використовують раковину як поплавок, виловлюючи щупальцями здобич біля поверхні води.

Післямова містить думки щодо появи динозаврів у фантастичній літературі, можливості їх існування в наш час у віддалених регіонах, і критична оцінка можливості появи розумних динозаврів.

• Останні і перші люди (1930)
• Людина після людини: Антропологія майбутнього (1990)
• Майбутня еволюція (2001)
• Дике майбутнє (2003)
• Світ без нас (2007)
• Життя після людей (2008)

• The New Dinosaurs: An Alternative Evolution. — Salem House Publishers, 1988. — 120 р. |isbn 9780881623017.

• The New Dinosaurs: An Alternative Evolution: онлайн-версiя(англ.)