Ногайська орда

Нога́йська орда́ (Мангитський юрт)  — татарське державне утворення, що виникло наприкінці 14 — на початку 15 століття внаслідок розпаду Золотої Орди. Займала територію від Північного Прикаспію та Приуралля до Ками і від Волги до Іртиша.

Ногайська орда

1440  1557
Розташування Ногайська орда
Столиця Сарайчик
Мови Кипчацькі мови
Форма правління Монархія
Історичний період Ренесанс
 - Засновано 1440
 - Поглинення Московським царством 1557
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ногайська орда

У 1557 році бей Ногайської Орди визнав себе васалом московського царя Івана Грозного. тому Ногайська Орда розпалась на Велику Ногайську Орду (на схід від Волги) і Казиєву Орду (Малу Ногайську орду; між Кабардою та Азовом; захід Північного Кавказу) та Алтиульську Орду (в басейні річки Емба). У другій половині 16 століття Мала Ногайська орда перекочувала в південно-українські степи, де зустрілась з місцевим жителями, україномовним козацьким населенням степових хуторів і сіл, спробувала їх знищити, але наштовхнулася на відчайдушний опір, що поклало початок кількавіковому конфлікту на цих землях.

У 1620-х роках (кін. XVI - поч. XVII) Мала Ногайська орда розпалась на Білгородську, Джамбуйлуцьку, Єдичкульську, Кубанську та Єдисанську орди. Ці ногайські орди, бувши васалами Кримського ханства, брали участь у грабіжницьких нападах на українські землі.

Після входження у 1770 році Південної України до складу Російської імперії, ногайців переселили у Приазов'я та в степи між Доном і Кубанню, а згодом — у прикаспійські та бесарабські степи.

У 1782—1783 роках, після російсько-турецької війни, над ногаями було проведено каральну операцію з переселення з Кубані у заволзькі степи під керівництвом Олександра Суворова.

Після Кримської війни 1853—1856 років ногайці з надчорноморських степів переселилися до Османської імперії.

Історія

  • 1299 — смерть хана Ногая, ординський правитель за іменем якого ногайці були названі.
  • 1406—1419 Єдигей, засновує ногайську династію
  • 1440 — оформлення Ногайської Орди при Нураддіні — сині Єдигея.
  • 1496 — сибіро-ногайський похід на Казань.
  • 1520 — казахи хана Касима захоплюють Сарайчик — столицю Ногайської Орди.
  • 1555 — смута в Орді: на Ембі утворилася окрема Атаульська орда.
  • 1556 — голод.
  • 1557 — ногайський Ісмаїл-бей визнав себе васалом Івана Грозного. Частина ногаїв мігрують на захід і під керівництвом Казі-мірзи засновують на Кубані Малу Ногайську Орду.

Див. також

Примітки

    Джерела та література

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.