Ножка Степан Захарович

Народився 17 травня 1915 року в селі Кручик, нині Богодухівського району Харківської області, в селянській родині. Українець. Здобув початкову освіту. Працював у колгоспі «Шлях Леніна», згодом переїхав до Харкова.

З початком німецько-радянської війни перебував на тимчасово окупованій території. До лав РСЧА призваний у березні 1943 року Богодухівським РВК.

Особливо сапер 69-го армійського інженерного батальйону 37-ї армії Степового фронту червоноармієць С. З. Ножка відзначився під час битви за Дніпро. У ході проведення десантної операції радянських військ поблизу села Солошине (Полтавська область) діяв у розрахунку старшого сержанта В. Ф. Цветкова. Протягом 35 годин безперервної роботи на поромі під щільним артилерійським і мінометним вогнем супротивника переправив на правий беріг річки Дніпро 808 осіб людського складу і 419 ящиків з боєприпасами. Внаслідок прямого влучення ворожого снаряду в пором був поранений, але свій пост не залишив і спільно з іншими бійцями підняв з двометрової глибини 76-мм гармату й доправив її на плацдарм на правому березі Дніпра.[1]

Член ВКП(б) з 1944 року. У подальшому воював на 2-му та 3-му Українських фронтах. Сержант С. З. Ножка демобілізований у 1945 році.

Мешкав у рідному селі, працював тваринником на фермі. Помер 24 серпня 1984 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 року «за успішне форсування річки Дніпро, міцне закріплення плацдарму на західному березі річки Дніпро та виявлені при цьому відвагу і героїзм», червоноармійцеві Ножці Степану Захаровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2589).

Також нагороджений низкою медалей.

• Ножка Степан Захарович. // Сайт «Герои страны» (рос.).