Нони
Нони (лат. Nonae, від лат. Nonus — дев'ятий, тобто дев'ятий день до Ід), у давньоримському календарі 7-й день березня, травня, липня, жовтня і 5-й день інших місяців. Нони служили для рахунку днів всередині місяця.
Нони позначали дев'ятий день перед повним Місяцем (Idus).
Стародавній Рим
В давньоримському календарі нонами називали 7-й день березня,травня,липня,жовтня та 5-й день січня,лютого,квітня,червня,серпня,вересня,листопада,грудня. Нони слідували одразу ж за Календами ,а після йшли Іди . Нони слугували для підрахунку днів всередині місяця.Так як місяці у римлян не мали порядкової нумерації днів ,то для підрахунку днів у них слугували три важливих дні: календи , нони та іди . Окрім цього,відлік днів йшов у зворотньому порядку (2 січня - це четвертий день січневих нон ; 2 березня - шостий день березневих нон). У такий підрахунок включався,як і позначений день,так і день ,з якого починався відлік. Також,дні нон збігалися з першою чвертю фази місяця. Понтифіки стародавнього Риму кожного місяця у день нон робили оголошення про те,які свята будуть святкуватись в цей день.Саме під час лютневих нон наголошувалось також на тому,що можуть бути додаткові дні,які будуть вставлені в місяць лютий.
Середньовічні країни
Під час реформування римського календаря (46 р. до н.е) імператор Гай Юлій Цезар залишив попередній підрахунок днів від календ ,нон та ід .
В перші століття нашої ери у Східній Римській Імперії цей підрахунок досі застосовувався. Але протягом V-VII століття у Візантії підрахунок змінили на інший.
В середньовічній Русі такий підрахунок також був відомий. У західних країнах протягом середньовіччя давньоримський календар все ще використовувався до XVI століття. Навіть Норвегія в одній з договірних грамот 1326 року , постаавила датування з використанням рідрахунку нон:"...за три дні до червневих нон..."