Носович Іван Іванович
Носо́вич Іва́н Іва́нович (біл. Іва́н Іва́навіч Насо́віч; 26 вересня (7 октября) 1788, с. Грязивець, Російська імперія — 25 липня (6 серпня) 1877, Мстиславль) — славетний білоруський мовознавець, етнограф, фольклорист і лексикограф, також «білоруський Даль»[1].
Носович Іван Іванович | |
---|---|
Насовіч Іван Іванавіч | |
| |
Народився |
26 вересня (7 жовтня) 1788 Hrazivyetsd, Биховський повітd, Могильовське намісництво, Російська імперія |
Помер | 25 липня (6 серпня) 1877 (88 років) |
Країна | Білорусь |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Могильовська семінарія |
Галузь | етнографія, лексикографія |
Нагороди | орден Святого Станіслава ІІ ступеня, Мала золота медаль Російського географічного товариства, половинна Демидовська премія |
Життєпис
Народився в сім'їі священика. Початкову освіту здобув удома. 1812 року закінчивши Могильовську гімназію та духовну семінарію, стає інспектором Оршанського (1812—1813) і Мстиславльського (1813—1818) духовного училища, а потім ректором останнього (1818—1822). Із 1822 року працює в Міністерстві народної освіти. Після виходу у відставку з 1843 року знов оселився в рідному Мстиславлі, де прожив до самої смерті, займаючись науковою систематизацією зібраних матеріалів про білоруський народ і його мову. Співпрацює з етнографічним відділом Російського географічного товариства. 1870 року за етнографічний та мовознавчий доробок Івана Носовича нагороджено орденом св. Станіслава II ступеня. Але його смерть 25 липня 1877 року залишилася непоміченою[1] громадськістю: людину, яка так багато зробила для рідного краю й держави поховали тихо на кладовищі Тупичевського монастиря, і ніхто не вважав за потрібне повідомити про відхід із життя «заслуженого працівника науки».
Праці
«Словник білоруської мови»
Основне місце в науковій спадщині Івана Івановича займає «Слоўнік беларускай мовы» (в оригіналі «Словарь белорусского наречия»), де подано понад 30 тис. слів, записаних автором у Могильовській, Мінській та Гродненській губерніях, обраних із білоруського фольклору, старобілоруських писемних пам'яток і філологічних збірок. Словника цього створювано більше 20 років аж до 1863 року. Після рецензування І. І. Срезневським Івана Носовича відзначено половинною Демидовською премією1865 року, словника ж надруковано лише 1870 року. Це було перше ґрунтовне дослідження в білоруській лексикографії: словник перевершував подібні білоруські словники як у кількіснім, так і в якіснім плані. Цей словник — унікальне явище: усю подальшу білоруську лексикологію базовано саме на нім. Іще Срезневський І. І. указував: «Тільки за допомогою такого словника можна почати докладно досліджувати склад білоруської мови». Окрім того, словник мав неабиякий вплив на розвиток усієї східнослов'янської лексикографії, і є неоціненним значенням для розв'язання багатьох актуальних питань славістики.
Відомо[1], що саме завдяки Носовичевому словнику білоруської мови Богданович М. А. вивчив білоруську мову й почав нею писати.
Інші
Носовичеві видання в хронологічному порядку[1]:
- «Об ответном послании российских архиереев к сорбонским епископам» (1848);
- «Белорусские пословицы и поговорки» (біл. «Беларускія прыказкі і прымаўкі») (1852);
- «Объяснения к белорусским пословицам и поговоркам» (1852);
- «Переложение начальных 23 псалмов пророка Давида в русские стихи. Надворный советник и кавалер Иван Носович» (1865);
- «Псаломские песни, переложенные в стихотворную русскую речь н.с. и кавалером Иваном Носовичем» (1866);
- «О борьбе истинного благочестия с суеверием и заблуждениями во времена ветхозаветной церкви, или исторический очерк внутренней жизни иудеев, извлеченный из книг священного писания названым советников и кавалером Иваном Носовичем» (1867);
- «Сборник белорусских пословиц, составленный надворным советником И. И. Носовичем и удостоенный от императорского Русского географического общества Малой золотой медали» (біл. «Зборнік беларускіх прыказак») (1867);
- «Белорусские пословицы и загадки» (доп. к сборнику белорусских пословиц, помещенному в Т.1 «Записок Российского географического общества по Отделению этнографии») (біл. «Беларускія прыказкі і загадкі») (1868);
- «Ответное послание российских архипастырей к богословам Сорбонской Парижской академии по вопросу о соединении российской православной церкви с римской католическою» (1869);
- «Псаломские песни или Сто пятьдесят псалмов псалтыри Давида, пророка и царя, переложенных в русскую стихотворную речь н.с. и кавалером И. Носовичем» (1869);
- «Словарь белорусского наречия» (біл. «Слоўнік беларускай мовы») (1870);
- «Белорусские песни, собранные И. И. Носовичем» (1873);
- «Сборник белорусских пословиц» (біл. «Зборнік беларускіх прыказак») (1874);
- «О значении Всепьянейшего собора, учрежденного Петром Великим» (1875);
- «Дополнение к белорусскому словарю. Слова, извлеченные из составленной им рукописи собрания белорусских песен и сказок» (1881);
- «Воспоминания моей жизни: [Записки языковеда и фольклориста]» (часткова публікація однойменного рукопису) (1997).
Загублені праці
Носовичеві рукописні та загублені праці[1]:
- «Vetera monumento Poloniae et Lithuaniae» (давні пам'ятники, що висвітлюють історію Польщі та Литви);
- «Алфавитный указатель старинных слов, извлеченных из „Актов, относящихся к истори Западной России“, изданных в 1853 г.» (біл. «Алфавітны паказальнік старых беларускіх слоў, выбраных з актаў, якія адносяцца да гісторыі Заходняй Расіі»);
- «Воспоминания моей жизни»;
- «Извлечение из алфавитного указателя старинных слов, которые по словопроизведению должны были существовать, хотя в „Актах Западной России“ их не имеется»;
- «О племенах до времен Рюрика, населявших белорусскую территорию»;
- «Опыт краткого филологического наблюдения о белорусском наречии»;
- «Сборник белорусских народных баек, повестей и былей»;
- «Сборник белорусских народных песен»;
- «Собрание белорусских слов по алфавиту»;
- «Сочинения, в том числе поэма „Иудиата“».
Джерела
- Булахов М.Г. Восточнославянские языковеды. Библиографический словарь. — БГУ, 1976. — С. 173-176.
Примітки
- Гедзімін, Ларыса (2008). Іван Насовіч — чалавек-загадка [Іван Носович — людина-загадка] (Білоруською). Мінск: Права і эканоміка.