Нурі Примов

Юрій (Нурі) Володимирович Примов (нар. 31 липня 1979(19790731), м. Ташкент, Узбецька РСР) — кримський татарин, колишній політв'язень.[1]

Юрій (Нурі) Володимирович Примов
Народився 31 липня 1979(1979-07-31) (42 роки)
Ташкент, Узбецька РСР
Громадянство  Україна
Відомий завдяки Переслідування окупаційною владою Криму

Життєпис

Примов Юрій (Нурі) Володимирович народився 31 липня 1976 року в російсько-кримськотатарській сім'ї в Ташкенті Узбецької РСР.[1]

Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого за фахом «актор драми і кіно». До арешту жив в с. Штурмове, недалеко від м. Севастополь, де живе його мама.[1]

Кримінальне переслідування

23 січня 2015 року співробітники силових структур провели обшук в будинку Нурі Примова. Він був затриманий у зв'язку з підозрою в участі в забороненій в Російській Федерації політичній організації Хізб ут-Тахрір  (ч. 2 ст. 205.5 КК РФ «Участь в діяльності терористичної організації»). Крім нього, в участі у тому ж осередку Хізб ут-Тахрір були обвинувачені Руслан Зейтуллаєв, Ферат Сайфуллаєв та Рустем Ваітов.[2]

Окупаційна влада не допускала представників Генерального консульства України до затриманих.[3]

Справа розглядалася Північно-Кавказьким окружним військовим судом, який 7 вересня 2016 року засудив Нурі Примова до 5 років позбавлення волі в колонії загального режиму.[2]

Коментуючи справу проти Примова, правозахисний центр «Меморіал» зазначає:

«…слідство навіть не спробувало створити видимість планів насильницької діяльності з боку фігурантів, як це було в ряді випадків переслідування Хізб ут-Тахрір в Росії (підкинули зброю, свідоцтва про плани військового перевороту тощо). Фактично їм інкримінувалися тільки теоретичні розмірковування про політику і релігію і зберігання літератури Хізб ут-Тахрір».[4]

22 січня 2020 року Нурі Примов відбув строк покарання в російській колонії і повернувся в Крим. Після звільнення він залишатиметься під адміністративним наглядом впродовж 8 років.[5]

Правозахисний центр «Меморіал» визнав Ферата Сайфуллаєва політичним в'язням.[4]

Міжнародна реакція

5 жовтня 2017 року Європейського парламент прийняв резолюцію, в якій засудив призначення суворих строків покарання Рустему Ваітову, Руслану Зейтуллаєву, Нурі Прімову та Ферату Сайфуллаєву, а також нагадав, що репресії і застосування законодавства про екстремізм, тероризм і сепаратизм привели до серйозного погіршення ситуації в області прав людини на Кримському півострові.[6]

Див. також

Примітки
  1. Примов Нури. crimean-solidarity.org. Процитовано 21 травня 2020.
  2. Первая фабрикация оккупантов самого масштабного уголовного дела в Крыму: «севастопольская группа Хизб ут-Тахрир». КрымSOS (англ.). Процитовано 21 травня 2020.
  3. Консули не можуть отримати доступ до чотирьох політв’язнів у Росії. Українська правда (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
  4. Севастопольское дело о членстве в запрещённой «Хизб ут-Тахрир» | Правозащитный центр «Мемориал». memohrc.org. Процитовано 21 травня 2020.
  5. Фигуранту севастопольского «дела Хизб ут-Тахрир» Нури Примову присудили 8 лет административного надзора. Крым.Реалии (рос.). Процитовано 21 травня 2020.
  6. Texts adopted - The cases of Crimean Tatar leaders Akhtem Chiygoz, Ilmi Umerov and the journalist Mykola Semena - Thursday, 5 October 2017. www.europarl.europa.eu (англ.). Процитовано 21 травня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.