Ньюфаундленд (домініон)

Ньюфаундле́нд — британський домініон на території теперішньої провінції Канади Ньюфаундленд і Лабрадор. Він був створений 26 вересня 1907 року та підтверджений Декларацією Бальфура 1926 року та Вестмінстерським статутом 1931 року. Він включав острів Ньюфаундленд та Лабрадор на материковій частині. Ньюфаундленд був одним із первинних "домініонів" у значенні Декларації Бальфура і відповідно мав конституційний статус, еквівалентний іншим домініонам того часу.

Dominion of Newfoundland Домініон Ньюфаунленд Британський домініон (1907–1934) Залежна територія Сполученого Королівства (1934–1949) 1907–19491 ↓ Прапор Герб Девіз Quaerite Prime Regnum Dei («Шукайте ж найперш Царства Божого») Гімн Ode to Newfoundland Розташування Ньюфаунленд Столиця Сент-Джонс Мови англійська Форма правління конституційна монархія Король  - 1907–1910 (перший) Едуард VII  - 1936–1949 (останній) Георг VI Губернатор  - 1907–1909 (перший) Вільям Мак-Грегор  - 1946–1949 (останній) Гордон Мак-Дональд Прем'єр-міністр  - 1907–1910 (перший) Sir Robert Bond  - 1932–1934 (останній) Frederick C. Alderdice Законодавчий орган Палата зборів Історичний період Інтербелум  - Незалежність 1907 1907  - Комісія Уряду 16 лютого, 1934  - Ньюфаунлендський акт 23 березня, 1949 Валюта Ньюфаунлендський долар Попередник Наступник Британська Північна Америка Канада Провінція Ньюфаундленд 1 де-факто, у 1934 році, Ньюфаундленд відмовився від самоврядування, але залишався де-юре незалежним домініоном, доки не ввійшов до складу Канади в 1949. Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ньюфаундленд (домініон)

Мапа Ньюфаундленду 1894 року

У 1934 році Ньюфаундленд став єдиним домініоном, який відмовився від свого самоврядного статусу, що закінчило 79 років самоврядування[1]. Цей епізод стався через кризу в державних фінансах Ньюфаундленда в 1932 році. Ньюфаундленд накопичив значну суму боргу, побудувавши залізницю через острів, яка була завершена в 1890-х роках, і створивши власний полк під час Першої світової війни[1].

У 1855 острів Ньюфаундленд отримав право на місцеве самоврядування. Відсутність якихось значних економічних і культурних зв'язків Ньюфаундленду з іншими британськими колоніями в Північній Америці не сприяло зміцненню та політичного союзу з ними. У 1869 місцевий уряд відмовився від вступу до Канадської конфедерації, і політична відособленість Ньюфаундленду від інших провінцій сучасної Канади зберігалася ще протягом 80 років.

26 вересня 1907 Ньюфаундленд разом з Новою Зеландією отримав статус домініону.

У 1927 до Ньюфаундленду рішенням британського парламенту було приєднано значну частину (близько 300 тис. км ²) півострова Лабрадор. Належність цієї території Ньюфаундленду довгий час заперечувалося провінцією Квебек, до складу якої ввійшла інша частина півострову. Партія Національний союз, що перебувала тоді у Квебеці при владі в 1936—1960 роках, продовжувала вважати весь Лабрадор частиною території Квебеку.

У 1934 в результаті світової економічної кризи господарство Ньюфаундленду прийшло до цілковитого фінансового краху — настільки глибокого, що місцеве самоврядування було скасовано, і колонія перейшла під управління призначеної Лондоном спеціальної комісії.

У 1948 було проведено референдум щодо майбутнього колонії, на якому незначною більшістю (52 %) перемогли прибічники приєднання до Канадської федерації.