Ньятуру

Ньяту́ру (туру, ваньятуру; також самоназви — рімі, арімі) — народ групи банту в Танзанії на півночі центру країни (край Уньятуру/Урімі).

Ньятуру
Nyatυrυ, Urιmi
воїн ньятуру
Кількість бл. 0,9 млн осіб (2016)
Ареал  Танзанія
Близькі до: сукума, ньямвезі, народи банту
Мова кіньятуру
Релігія мусульмани і традиційні культи (частково)

Територія розселення, чисельність, мова і релігія

Ньятуру проживають у центральній частині Танзанії, на північ від залізниці Дар-ес-Салам—Табора (регіон Сингіда).

Згідно з даними на 2016 рік представників народу ньятуру — 892 тисячі осіб[1]. До складу ньятуру входять 3 племені: айрвана/вілвана (Airwana/Wilwana), і це майже половина всього народу (включаючи населення міста Сингіди); вахі (Vahi/Wahi), і маленька група аньїнґаньї (Anyiŋanyi/Wanying'anyi). Кожне плем'я відповідно поділяється на декілька кланів.

Ньятуру розмовляють мовою кіньятуру, що належить до мов банту; також поширена суахілі. Кіньятуру має писемність на основі латинки.

За релігією переважно мусульмани-суніти, частина дотримується традиційних вірувань.

Історія, суспільство, економіка і культура

Люди ньятуру своє походження приписують напівміфічному пращуру Муньятуру/Мурімі, звідси назва народу.

Вважається, що ньятуру походять чи принаймні дуже пов'язані з кушитами і належать до найдавнішого населення в районах свого проживання.

«Люди у дереві», збірка усної прози ньятуру Л. Коль-Ларсена (1978)

Інститут вождів у ньятуру був відсутній, вождів призначати почали лише за німецької колоніальної влади (на самому початку ХХ століття). Характерними були генеалогії локальних родових груп (до 12 поколінь). Причому деякі генеалогії пов'язані з датога (татуру).

Велика родина витісняється малою, втім нормативної моногамії не існувало.

Основу традиційної економіки складало ручне землеробство (маїс, просо, бобові, із товарних культур — тютюн) та розведення великої і дрібної рогатої худоби (володіння худобою відіграє роль для авторитету й престижу власників у суспільстві).

Житло людей ньятуру — прямокутне, з дерева чи глини, складається з кімнати і сіней. Садиба в залежності від складу родини може включати декілька житлових будівель, обов'язково має обору, огороджену тином-частоколом.

Харчуються ньятуру традиційно кашами, також м'ясом і молоком.

Фольклор, а саме міфологічні казки ньятуру записав і видав німецький антрополог і фольклорист Людвіг Коль-Ларсен.

Примітки
  1. Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Nyaturu. A language of Tanzania (англ.)

Джерела, посилання та література
  • Никифоров А.В. Ньятуру // Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 344 (рос.)
  • Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Nyaturu. A language of Tanzania (англ.)
  • Schneider H.K. Turu ecology: habitat, mode of production and society, «Africa», L., 1966, v. 36 Nr. 3 (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.