Нюрбургринг

Автоперегони в горах Ейфель, які назвали ADAC Eifelrennen почали проводиться ще на початкку 20-ї рр. Та для того, щоб забезпечити робочі місця і прривабити туристів, було потрібне будівництво кільцевої траси на прикладі Монци і АФУСа. Однак розробллений профіль траси повністю відрізнявся від інших автодромів великою ккількістю поворотів. Будівництво нового автодрому було розпочато у вересні 1923 році Будівництво закінчили в 1927 році, в перегони ADAC Eifelrennen були продовжені на новій трасі. Цього ж року на трасі було проведено друге Гран-Прі Німеччини (дивіться Гран Прі Львова). Перший був проведений попереднього року на автодромі АФУС. Крім цього траса була відкрита кожного вечора і на вихідні, як одностороння платна дорога. Повна траса складалася із 174 поворотів, шириною 8-9 метрів. 1939 року повне кільце використалося останній раз в перегонах, а останнє після цього Гран-Прі проводилося ттільки на Nordschleife. Мотоперегони і перегони молодших серій проводилися на біль безпечнішій і коротшій ділянці траси — Südschleife. Рудольф Караччіола, Таціо Нуволарі, Берндт Розмаєр та інші видатні гонщики демонстрували свою майстерність на цій довгій та видовищній трасі.

Після Другої Світової війни, Нюрнбургринг знову став місцем проведення Гран Прі Німеччини, який тепер входив в чемпіонат світу Формула 1. Неофіційний титул Ringmeister (Майстер Кільця) отриммали Альберто Аскарі, Хуан Мануель Фанхіо, Стірлінг Мосс, Джекі Стюарт. Першу перемогу в рамках Гран Прі здобув Аскарі — на двадцять кіл дистанції в нього пішло три з половиною години. Але краще коло показав Фанхіо в 1951 році — 9'55 хв. 5 серпня 1961 року під час практики на Гран Прі Німеччини, Філ Хілл став першою людиною, яка змогла проїхати Nordschleife менш ніж за 9 хвилин (8'55.2 при середній швидкості 153,4 км/год) на Ferrari 156. Починаючи з 1953 року почали проводити перегони 1000 км Нюрнбургрингу, а з 1970 — 24 години Нюрнбургрингу. До кінця 1960-х років Nordschleife перестав відповідати стандартам безпеки. В 1967 році було добудовано шикану перед прямою старт/фініш, яку назвали Hohenrain, для того, щоб зменшити швидкість на ділянці при виїзді з піт-лейн. 1970 року післі загибелі Пірса Каріджа на трасі Зандвоорт, пілоти Формули 1 вирішили бойкутувати німецьку трасу, якщо куратори траси не поліпшать стандарти безпеки. В результаті цього Гран Прі був перенесений в Хокенхаймринг.

Післля робіт по покращенні безпеки (які стосувалися перш за все у встановленні захисних бар'єрів безпеки та деякого вирівнювання траси), Гран-Прі Німеччини повернувся в гори Ейфель на період з 1971 по 1976 роки. Та незважаючи на всі пророблені роботи по вдосконаленні безпеки траси, значна довжина (більше 22 км) не дозволялла постійно відповідати потребпм безпеки та все зростаючими стандартами телевізійного ринку. Нікі Лауда, дійсний чемпіон світу, єдиний пілот, якому вдалося проїхати повну ділянку Nordschleife менше ніж за 7 хвилин. 6:58.6, 1975 рік, запропонуав пілотам бойкотувати проведення Гран-Прі на Нюрнбургринзі в 1976 році. Але ідею не ппідтримали і перегони відбулися. За збігом, але саме Ferrari Лауди зазнало аварії на 2-му колі перегонів, здійнялася сильна пожежа і завдяки іншим пілотам(Артуро Мерцаріо, Гай Едвардс, Брет Ланджер і Гаральд Ертль), Лауді вдалося врятуватися, а не маршали перегонів, котрі були рідко розставлені вздовж траси. Крім того аварія показала, що на таких відстанях пожежні і санітарні автомобілі прибуваають занадто пізно. Це було кінцем старого Нюрнбургрингу для Формулли 1, яка з 1977 року проходила на Хокенхаймринзі. В 1980 році на старій Nordschleife було проведено останній раз Гран-Прі MotoGP. А в 1981 році розпочалося будівництво нової траси довжиною 4,5 км. В районі піт-лейн. Nordschleife був скорочений до 20 832 м, з допоміжним невеликим піт-лейном. Ця версія використовувалася для перегонів в 1983 році, до прикладу 1000 км Нюрнбургрингу (час поул-позиції Штефана Белоффа на Porsche 956 склало 6,11 хвилини).

Новий Нюрбургринг для проведення Гран-Прі Формули 1 був закінчений в 1984 році і названий GP-Strecke. Траса відповіддала найвищими сттандартами безпеки, але по характеру траса була блідою тінню своєї колишньої величі. Серед вболівальників є думка, що нова траса не має права носити легендарне ім'я, тож пропонували назвати трасу Eifelring, Ersatzring чи Green Party Ring. Айртон Сенна здобув перемогу на новій 4542-метровій трасі на перегонах, які були приурочені її відкриттю. Ці перегони відбувалися на дорожніх спорткарах Mercedes 190S, в ній брали участь декілька поколінь пілотів — Ален Прост, Кеке Росберг, Алан Джонс, Джеймс Хант, Стірлінг Мосс, Філ Хілл, Джек Бребем. В 1984 році на новій трасі було проведено змагання Формули 1 Гран-Прі Європи, а в 1985 році Гран-Прі Німеччини. Потім «Королева автоспорту» знову покинула автодром, на якому знову проводилися перегони на витривалість (Двіться [World Sportscar Championship []], або WSC), , DTM, MotoGP, перегони вантажівок та рок-концерти. Після феєричних успіхів Міхаеля Шумахера, в календар перегонів Формули 1 , був введений ще один німецький етап, він почав проводитися на Нюрнбургринзі, під назвою Гран-Прі Європи або Гран-Прі Люксембургу. Але в останні роки через високу конкуренцію за право проведення Гран-Прі Формула 1, було прийнято рішення про те, що Гран-Прі Німеччини буде проводитися почергово на Нюрнбургринзі і у Хокенхаймі. Цікавий момент, етап 2007 року, через спір на комерційні права між власниками цих обох трас, проводився На Нюрнбургринзі, саме як Гран-Прі Європи (а Гран-Прі Німеччини був виключений із календаря змагань). Переможні Гран-прі на трасі Нюрбургринг Гран-Прі Європи

Гран-Прі Люксембургу

Гра-Прі Німеччини

Карта В наш час знаменита «Північна Петля» (нім. Nordschleife) відкрита для використання гонщиками любителями — за 24 Євро можна проїхати одне коло легендарною трасою.

• Офіційний сайт
• Інформація про трасу
• Вебкамера траси Нюрбургринг 24 години