Нікколо III далле Карчері

Нікколо III (італ. Niccolò III dalle Carceri; бл. 1358 — 1383) — 9-й герцог Архіпелагу (Наксосу) в 1371—1383 роках (як Нікколо III), триарх центрального Негропонте в 1371—1383 роках (як Нікколо I).

Нікколо III далле Карчері
Народився 1358
Помер 1383
Наксос, Наксос і Малі Кікладиd
Країна  Венеційська республіка
Діяльність політик
Посада Triarch of Negroponted і Duke of Naxosd
Рід House of Sanudod
Батько Джованні далле Карчері
Мати Флоренца Санудо

Життєпис

Походив зі впливового веронського шляхетського роду далле Карчері. Син Джованні, триарха Негропонте (центральної частини), та Флоренци Санудо. Народився близько 1358 року. Наступного року помирає його батько, й Ніккол номінально стає триархом, а фактично керувала його мати та батьківські родичі.

1362 року мати Нікколо успадкувала герцогство Архіпелагу. 1364 року мати вийшла заміж за Нікколо Санудо, який 1371 року став регентом після смерті Флоренци, а сам Нікколо далле Карчері оголошений був герцогом.

1374 року після смерті вітчима став самостійно панувати. Він майже весь час жив в своїх евбейських володіннях, призначивши регентом Наксоса Джанулі Гоццадіні. 1380 року за допомоги Наваррської компанії (загону найманців) планував захопити усю сеньйорію Негропонте.

У березні 1383 року, коли Нікколо III знаходився на Наксосі, венеціанці прислали до нього Франческо Кріспо, сеньйора Мілоса. Під час полювання герцога було вбито Кріспо та його вояками. Усім іншим оголошено, що Нікколо III загинув у сутичці з бандитами. Оскільки Франческо був одружений на стриєчній сестрі загиблого, то він зміг допомогти визнання себе новим герцогом Архіпелагу. Натомість венеціанці захопили централий Негропонте, таким чином поєднавши його з північною триархією, яка перебувала під їх владою з 1365 року. В наступні роки венеціанський сенат призначав нмоінальних триархів як синекуру своїм чиновникам або аристократам.

Родина

Дружина — Петроніла, донька Леонардо I Токко, пфальцграфа Кефалонії та Закінфу.

дітей не було

Джерела
  • Mihail-Dimitri Sturdza, Dictionnaire Historique et Généalogique des Grandes Familles de Grèce, d'Albanie et de Constantinople, Paris: Sturdza, 1983, p. 549
  • Charles A. Frazee, The Island Princes of Greece. The Dukes of the Archipelago., Adolf M. Hakkert, Amsterdam, 1988. (ISBN 9025609481)
  • Paul Hetherington, The Greek Islands. Guide to the Byzantine and Medieval Buildings and their Art, Londres, 2001. (ISBN 1-899163-68-9)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.