Ніко, 1988

«Ніко, 1988» (італ. Nico, 1988) — італо-бельгійський біографічний фільм 2017 року, поставлений режисеркою Сюзанною Нік'яреллі про останній рік життя легендарної Ніко[1].

Ніко, 1988
англ. Nico, 1988
Офіційний постер до фільму
Жанр біографічна драма, музичний
Режисер Сюзанна Нікк'яреллі
Продюсери
  • Валері Борнонілль
  • Марта Донцеллі
  • Грегоріо Паонесса
  • Джозеф Росчоп
Сценарист Сюзанна Никк'яреллі
У головних
ролях		 Трине Дюргольм
Джон Гордон Сінклер
Оператор Кристель Форньє
Композитор Gatto Ciliegia Contro il Grande Freddo
Кінокомпанія
  • • Vivo Film • Rai Cinema
  • • Tarantula • Amer • BE TV
  • та інші
Дистриб'ютор I Wonder Pictures
Тривалість 93 хв.
Мова англійська, італійська, німецька, чеська
Країна  Італія
 Бельгія
Рік 2017
Дата виходу : 30 серпня 2017 (Венеція)
: 12 жовтня 2017
IMDb ID 7186092
Рейтинг IMDb:
Додаткові характеристики
Формат плівки DCP
Співвідношення 1,37 : 1
Колір кольоровий

Світова прем'єра відбулася 30 серпня 2017 року на 74-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де фільм брав участь у програмі секції «Горизонти» та отримав премію за найкращий фільм.[2] У 2018 році стрічка була номінована у 8-ми категоріях на здобуття італійської національної кінопремії «Давид ді Донателло», у тому числі за найкращий фільм[3][4], та отримала 4 нагороди[5][6] .

Сюжет

Співачка і музикант Ніко, якій уже майже 50 років, живе відокремлено від світу в Манчестері. Це зовсім не те життя, яке вона вела в 1960-і роки, коли вона була моделлю дивовижної краси, музою Воргола та вокалісткою культової групи The Velvet Underground.

Тепер її не хвилюють ні зовнішність, ні кар'єра, проте новий менеджер Річард умовляє Ніко відправитися в турне Європою. Одночасно Ніко налагоджує стосунки з сином, довіру якого вона давно втратила. Унікальна, безкомпромісна Ніко знову знаходить себе і як музикант, і як матір, і як жінка.

У ролях
• Трине Дюргольм…Ніко
• Джон Гордон Сінклер…Річард
• Анамарія Маринка…Сільвія
• Шандор Фунтек…Арі
• Томас Трабаккі…Доменіко
• Каріна Фернандез…Лаура
• Келвін Демба…Алекс
• Франческо Колелла…Франческо
• Метт Патрезі…

Знімальна група

Нагороди та номінації
Список нагород та номінацій[7]
Кінофестиваль/Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат Дж
Венеційський міжнародний кінофестиваль 2017 Премія «Венеційські горизонти» за найкращий фільм Ніко, 1988 Нагорода
Спеціальна премія Франческо Пазінетті Нагорода [8]
Європейський кінофестиваль в Лез-Арк 2017 Гран-прі журі Ніко, 1988 Нагорода
Премія «Кришталева стріла» за найкращий художній фільм Номінація
Премія «Давид ді Донателло» 21.03.2018 Найкращий фільм Ніко, 1988 Номінація [4][5]
Найкращий оригінальний сценарій Сюзанна Нікк'яреллі Нагорода
Найкращий продюсер Марта Донзеллі, Грегоріо Паонесса, Джозеф Росчоп, Валері Борнонілль Номінація
Найкраща музика до фільму Gatto Ciliegia Contro il Grande Freddo Номінація
Найкращий грим Марко Альтієрі Нагорода
Найкращі зачіски Даніела Альтієрі Нагорода
Найкращий монтаж Стефано Краверо Номінація
Найкращий звук Адріано Ді Лоренцо, Альберто Падоан, Марк Бастьєн, Ерік Граттепайн, Франко Піскопо Нагорода
Премія «Магрітт» 02.02.2019 Найкращий фільм спільного виробництва Ніко, 1988 Номінація [9]

Примітки
  1. Nico, 1988 | Vivo film (it-IT). Vivo film. Процитовано 14 лютого 2018.
  2. 'Nico 1988' di Susanna Nicchiarelli apre Orizzonti a Venezia 74. la Repubblica. 19 липня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
  3. Vittoria Scarpa. Love and Bullets earns 15 David di Donatello nominations. Cineuropa (англ.). 14.02.2018. Процитовано 19.02.2018.
  4. David di Donatello 2018, le nomination. Tutti i candidati al premio. Quotidiano.net (італ.). 15.02.2018. Процитовано 7.03.2018.
  5. Gian Luca Pisacane. David da musical. Cinematografo.it (іт). 22 березня 2018. Процитовано 22.03.2018.
  6. Margherita Bordino. Premi David di Donatello 2018. Migliore Film al musical Ammore e malavita. Artribune (іт). 21.03.2018. Процитовано 22.03.2018.
  7. Нагороди та номінації фільму Ніко, 1988 на сайті IMDb (англ.)
  8. Biennale Cinema 2017: tutti i premi ufficiali (італ.). La Biennale di Venezia. 9 вересня 2017. Процитовано 9 березня 2018.
  9. Aurore Engelen. The 2019 Magritte Awards: a close-run competition. Cineuropa (англ.). 14.01.2018. Процитовано 17.01.2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.