Нікола Аббаньяно

Ніко́ла Аббанья́но (італ. Nicola Abbagnano, 15 липня 1901, Салерно — 9 вересня 1990, Мілан) — італійський філософ-екзистенціаліст, професор Туринського університету, основоположник концепції «позитивного екзистенціалізму».

Нікола Аббаньяно
італ. Nicola Abbagnano
Народився 15 липня 1901(1901-07-15)[1][2][…]
Салерно, Кампанія, Італія[3]
Помер 9 вересня 1990(1990-09-09)[1][4][…] (89 років)
Мілан, Італія[3]
Країна  Італія
 Королівство Італія
Діяльність філософ, письменник, викладач університету
Alma mater Неапольський університет імені Фрідріха II
Галузь філософія
Заклад Туринський університет
Членство Туринська академія наук[3]
У шлюбі з Marian Taylor Abbagnanod[5]
 Нікола Аббаньяно у Вікісховищі

Розмірковуючи над проблемами екзистенціалізму, Аббаньяно прийшов до заперечення автономної діалектики думки, припускаючи існування прихованої сили, яка панує над нею. Думка у нього виступає як символ рухів, протиріч, ситуації самого життя. Як символ не є самодостатнім, а черпає свою цінність і значення того, що висловлює думка, так і думка, представлена на рівні логічності, не може бути абсолютно чистою, автономною. Наприклад, він писав: «Якщо серце має доводи, які не розуміє розум, значить, треба знайти розум, який би використовував, як свої, доводи серця». Саме екзистенціалізм, на його думку, усуває відчуженість між думкою і життям. Однак у Аббальяно було своє розуміння екзистенціалізму, оскільки він традиційний залишив людину на погибель, не залишивши їй засіб, інструмент, який би міг протистояти непевності людських починань, дозволити дивитися у майбутнє з розумною, хоча і обачною вірою. Негатив традиційного екзистенціалізму він бачив у визначенні існуючого ні чим іншим, як можливістю, і пропонував шлях, який би розглядав можливість як пошук, спрямований на встановлення меж і умов самої можливості. Такою формулою «можливість можливості» він намагався створити оптимістичний варіант екзистенціалізму. У тому і є суть введеного ним поняття «позитивного екзистенціалізму», що він розкриває перед людиною безмежний небокрай можливостей.

Джерела

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Эфиров С. А. Аббаньяно Никола // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 1 : А — Ангоб. — С. 13.
  3. Туринська академія наук — 1757.
  4. Енциклопедія Брокгауз
  5. https://www.museotorino.it/view/s/a1634040a5294a5fb54a3f6732408f98

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.