Нікола Матьє
Нікола Матьє(фр. Nicolas Mathieu; 2 червня 1978, Епіналь, Франція) — французький письменник. Лауреат Гонкурівської премії 2018 року за роман «Діти їхні» (фр. Leurs enfants après eux).[1]
Нікола Матьє | ||||
---|---|---|---|---|
Nicolas Mathieu | ||||
Нікола Матьє у 2018 році | ||||
Ім'я при народженні | Нікола Матьє | |||
Народився |
2 червня 1978 (43 роки) Епіналь | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | 2000 – наш час | |||
Жанр | детективний роман | |||
Magnum opus |
роман «Війна тварин» (2014), роман «Діти їхні» (2018) | |||
Нагороди | Гонкурівська премія (2018) | |||
| ||||
Нікола Матьє у Вікісховищі |
Біографія
Народився Нікола Матьє 2 червня 1978 року у французькому місті Епіналь.
Перший роман письменника про таємницю та злочин вийшов у 2014 році під назвою «Війна тварин» (фр. Aux animaux la guerre).[2] Він був адаптований до 6-серійного телевізійного серіалу кінокомпанією France 3.
У його другому романі «Діти їхні» (фр. Leurs enfants après eux) 2018 року розповідається про невеличке провінційне містечко на сході Франції, що в краю шахтарів і металургів, переживає свої «лихі дев’яності», ознаменовані відходом індустріальної епохи. Це місто спрацьованих батьків та їхніх дітей, які намагаються урвати собі місце в новому житті. Занедбані фабричні стіни, спальні райони, прокурені кафешки, вечірки, багато алкоголю, наркотиків та сексу — ось атмосфера, в якій дорослішають герої цього роману. Кожна сторінка — гімн вічним літнім канікулам. Спека, мотоцикли, гаряче шосе, і ти такий молодий і безсмертний. Чотирнадцятилітній Антоні, як ніхто інший, гостро проживає свою причетність до цього місця — як і потребу вирвати коріння та поїхати з рідного міста[3].
Книжка вийшла українською у 2020 році у Видавництві Старого Лева. Переклала Ірина Славінська.
Творчість
Нагороди та премії
- 2014 - Премія Еркмана-Шатріана (фр. Prix Erckmann-Chatrian) за роман «Війна тварин» (фр. Aux animaux la guerre)[4]
- 2015 - Премія Еркмана-Шатріана (фр. Prix Erckmann-Chatrian) за роман «Війна тварин» (фр. Aux animaux la guerre)[5]
- 2015 – Нагорода Festival du goéland masqué за роман «Війна тварин» (фр. Aux animaux la guerre)
- 2018 – Гонкурівська премія за роман «Діти їхні» (фр. Leurs enfants après eux)
Див. також
Примітки
- Nicolas Mathieu Wins Goncourt Prize for Work on France’s Forgotten. The New York Times. 7 листопада 2018. Процитовано 15 вересня 2019.
- Éric Liblot, "Nicolas Mathieu sur la ligne noire des Vosges", L'Express
- Діти їхні | Видавництво Старого Лева. starylev.com.ua. Процитовано 10 червня 2020.
- Hélène Abalo, Prix Erckmann-Chatrian 2014 à Nicolas Mathieu pour Aux animaux la guerre, 3.11.14, France 3 Lorraine
- Annonce du classement, blog de Yann Plougastel
Посилання
- Nicolas Mathieu et les gueules cassées de la France périphérique на Marianne
- Aux animaux la guerre, Nicolas Mathieu на La cause littéraire
- Nicolas Mathieu :Aux animaux la guerre на Le Concierge masqué
- Prix Erckmann-Chatrian 2014 à Nicolas Mathieu на Lorraine 3