Ніколо да Понте
Ніколо́ да По́нте (15 січня 1491, Венеція — 30 липня 1585, Венеція) — 87-й венеціанський дож.
| Ніколо да Понте | |
|---|---|
| італ. Nicolò da Ponte | |
 Ніколо да Понте Портрет роботи Джакома Пальми молодшого | |
| 87-й дож | |
| Початок правління: | 1578 рік |
| Кінець правління: | 1585 рік |
|
| |
| Попередник: | Себастьяно Веньєр |
| Наступник: | Паскуале Чіконья |
|
| |
| Дата народження: | 15 січня 1491 |
| Місце народження: | Венеція |
| Країна: | Венеціанська республіка |
| Дата смерті: | 30 липня 1585 (94 роки) |
| Місце смерті: | Венеція |
Життєпис
Да Понте народився в парафії церкви Святої Аґнеси в родині Антоніо да Понте і Реґини Спандоліно, родом із Константинополя. Антоніо да Понте після османського завоювання Неґропонта, де він мав великі маєтки, зазнав фінансові труднощі. Однак Антоніо не втратив інтерес до східних справ і навіть одружився із гречанкою.
Попри труднощі Ніколо здобув відмінну освіту. Навчався у Джовані Батіста Чіпеллі (Іґнаціо). Вивчав філософію в Падуанському університеті, який щоправда не закінчив, вочевидь, через початок війни Камбрейської ліги. Однак, зрештою, здобув докторський ступень медицини у Венеції (1514).
Як і всі молоді венеційські аристократи да Понте, який мав фізичні й інтелектуальні здібності, успішно розпочав cursus honorum («шлях честі»). Так, його обрали до Ради старійшин. Однак він несподівано перервав свою кар'єру. Натомість у 1512-1530 роках успішно займався торгівлею. На цьому терені досяг неабияких успіхів, зокрема збив собі статки у розмірі 150 тисяч дукатів і збудував палац у Сан-Мауріціо, що на Сан-Марко.
1520 року Ніколо одружився з Арканджелою Каналь. Від шлюбу мав двох дітей: Антоніо і Паоліну. Антоніо помер раніше за батька у 1558 році. Після смерті Ніколо да Понте його спадок перейшов до племінника, якого також звали Ніколо. Останній не залишив нащадків і обірвав династію да Понте.
Правління дожа Ніколо да Понте
1570 року Ніколо да Понте обійняв посаду Прокуратора Сан-Марко, а 3 березня 1578 року він став дожем після тривалих — у 44 тури — і конфліктних виборів.
Попри свій похилий вік — його обрали у 87 років — да Понте мав дуже активне правління, яке тривало понад семи років. Під час внутрішньої кризи 1581—1582 років, що призвела до реформи Ради десяти, дожа підтримали молоді політики. Діяльність да Понте відзначалася антиклерикалізмом.
Дож помер у липні 1585 року у віці 94 років.