Ніколя-Гай Брене
Ніколя-Гай Брене (фр. Nicolas-Guy Brenet 1 липня, 1728, Париж — 1 лютого, 1792, Париж) — французький художник 18 ст., перехідної доби від французького рококо до класицизму.
Ніколя-Гай Брене | ||||
---|---|---|---|---|
Nicolas-Guy Brenet | ||||
|
||||
При народженні | Nicolas-Guy Brenet | |||
Народження |
1 липня 1728 Париж | |||
Смерть | 1 лютого 1792 (63 роки) | |||
Париж | ||||
Національність | Франція | |||
Країна | Франція | |||
Жанр | галантний жанр, побутовий жанр, історичний живопис | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | рококо, академічний класицизм | |||
Роки творчості | 17480 — 1790 | |||
Вплив | Франсуа Буше | |||
Вчитель | Франсуа Буше | |||
Відомі учні | Nicolas-Antoine Taunayd і Франсуа Жерар | |||
Твори | Q17583676? | |||
Діти | Nicolas-Guy-Antoine Brenetd | |||
| ||||
Ніколя-Гай Брене у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Парижі[1]. Художню майстерність опановував в майстерні Франсуа Буше. Розділяв настанови свого вчителя Буше і створював картини в стилістиці французького рококо[1].
Брав замови на біблійні картини. В творчому доробку художника — цокл релігійних композицій, створених для, розтошованого біля міста Діжон.
Не полишав історичний живопис, котрий тоді вважали найпрестижнішим з усіх жанрів. Картина митця «Двобій греків і троянців над тілом Патрокла» стане поворотним моментом для відновлення стилістики академічного класицизму в дусі Пуссена в мистецтві Франції 18 століття[1]. В цьому Ніколя-Гай Брене може бути зарахований до попередників уславленого художника Жака-Луї Давіда.
Був одружений. Його син, Ніколя Гай Антуан Брене(Nicolas-Guy-Antoine Brenet 1773—1846) теж був художником.
Галерея вибраних творів
- «Щедрість полководця Сципіона Африканського», 1788 рік
- «Алегорія слави графа Морепа»
- «Ісак благословляє Якова»
Джерела
- The monograph is Marc Sandoz, Nicolas-Guy Brenet, 1728—1792.
Примітки
- The monograph is Marc Sandoz, Nicolas-Guy Brenet, 1728—1792.