Ніколя де Невілль де Віллеруа

Ніколя де Невілль де Віллеруа (*Nicolas de Neufville de Villeroy, 14 жовтня 1598 —†28 листопада 1685) — французький військовий та державний діяч, маршал та пер Франції.

Ніколя де Невілль де Віллеруа
фр. Nicolas de Neufville de Villeroy
Народився 14 жовтня 1598(1598-10-14)
Париж, Королівство Франція
Помер 28 листопада 1685(1685-11-28) (87 років)
Париж, Королівство Франція
Країна  Франція
Діяльність політик, військовий очільник
Знання мов французька[1]
Титул герцог, маркіз Аленкур, маркіз де Маньї
Посада Воєнний міністр Франціїd
Військове звання маршал
Конфесія католицтво
Рід Віллеруа
Батько Ніколя де Невілль де Віллеруа
Мати Жаклин де Арле де Сансі
Брати, сестри Camille de Neufville de Villeroyd[2]
У шлюбі з Мадлен де Бланшфор де Крекі
Діти 2 сини та 2 доньки
Нагороди
Герб

Життєпис

Походив із знатної аристократичної родини. Виховував при дворі короля Генріха IV разом з майбутнім королем Людовиком XIII. У 1615 році стає губернатором Ліоне, а у 1616 головою Ліонського полку. У 1617 році одружився з представницею впливового роду Крекі.

Згодом служив під орудою свого родича головного маршал Франсуа де Бонна Ледіг'єра під час війни за Вальтеліну у 1625–1626 роках, у війні за мантуанський спадок у 1628–1631 роках. Згодом відзначився у війні з Іспанією. У 1646 році кардинал Мазаріні надав Віллеруа звання маршала. Тоді ж як військовий радник призначається до короля Людовика XIV.

У ході Фронди залишився вірним королеві Ганні Австрійській та кардиналові Мазаріні. За це у 1651 році стає герцогом, у 1661 році — кавалером ордена Святого Духа, у 1663 році — пером Франції. У 1661 році король призначає Віллеруа головою Королівської фінансової ради. на цій посаді він перебував до самої смерті у 1685 році.

Родина

Дружина — Мадлен де Бланшфор де Крекі

Діти:

  • Шарль (д/н—1645), маркіз Аленкур
  • Франсуа (1644–1730), 2-й герцог Віллеруа
  • Франсуаза (д/н—1701)
  • Катерина (1639–1707)

Джерела

  • Вильруа, французский род // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890–1907.
  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. direction Dictionnaire historique des Académiciens de Lyon: 1700-2016Ліон: Ліонська академія наук, красного письменства і мистецтв, 2017. — С. 1369. — ISBN 978-2-9559433-0-4
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.