Нікітіна Катерина Анатоліївна

Катерина Анатоліївна Нікітіна (нар.. 18 липня 1977, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російська актриса театру і кіно.

Нікітіна Катерина Анатоліївна
Ім'я при народженні Екатерина Анатольевна Никитина
Дата народження 18 липня 1977(1977-07-18)[1][2] (44 роки)
Місце народження Москва, РРФСР, СРСР
Громадянство
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія актриса
Кар'єра 1996 — нині
IMDb ID 1748648

Життєпис

Народилася 18 липня 1977 року в місті Москві в кінематографічній родині.

Батько Анатолій Степанович Нікітін — режисер, мати Тетяна Йосипівна Нікітіна (в дівоцтві Одемлюк; 17 травня 1954) — актриса.

Після закінчення школи поступила до Всеросійського державного інституту кінематографії (ВДІКу). На 3-му курсі ВДІКу почала зніматися в кінопроєкті «Таємниці палацових переворотів», де зіграла роль молодої імператриці Єлизавети Петрівни.

У 1997 році закінчила акторський курс ВДІКу в майстерні Анатолія Ромашина[3].

Потім пішла навчатися до Московського державного інституту міжнародних відносин, вийшла заміж і народила дитину[4]. У 2004 році зіграла роль Вероніки Градової в «Московській сазі».

«У цій історії є якась містика... коли я була ще маленькою дівчинкою, я відпочивала в Ялті, і до мене поїздом їхали в гості батьки. В одному з сусідніх купе знаходився Василь Павлович Аксьонов. Вони познайомилися, всю ніч проговорили. Роман «Московська сага» тоді ще не побачив у світ, тільки писався. Ніхто, звичайно, не підозрював, що батьки їдуть до дівчинки, яка буде в далекому майбутньому грати героїню Аксьоновського роману Вероніку»[5].

Брала участь у міжнародному театральному проекті «Москва — Берлін».

9 жовтня 2004 року гість програми хіт-парад Золотий грамофон з Андрієм Малаховим.

Особисте життя

Катерина Нікітіна була заміжня. Від цього шлюбу у 1999 році народився син Микита. У 2000 році вона розлучилася з чоловіком і переїхала до квартири батьків, де живе з сином та матір'ю[3].

«Я дуже люблю читати, а часу на читання зовсім не залишається. До того ж я абсолютно не зациклена на своїй зовнішності і вважаю, що потрібно любити себе такою, яка ти є, і тоді все буде гаразд і зі здоров'ям і в справах. Духовність все ж таки важливіше зовнішньої краси. Я знаю не одну, а чимало жінок, які не відвідують салони краси, одягаються просто, але надзвичайно привабливі. Просто потрібно бути впевненою в собі. Я, наприклад, вважаю себе сильною», - розповіла актриса[5].

Творчість

У 11 років зіграла свою першу роль в кіно — знялася в епізоді фільму «Після війни світ», який знімав її батько[5].

Фільмографія

  • 1996 — Звичайна повість 
  • 2000 Марш Турецького — Наташа (фільм 11 — Є людські жертви)
  • 2000-2003 — Таємниці палацових переворотів. Фільми 1-6 Єлизавета Петрівна
  • 2003 — Навіщо тобі алібі? Лена
  • 2003 — Тимур і його командос командос
  • 2004 — Жінки в грі без правил Олена Корольова
  • 2004 — Московська сага Вероніка Градова, дружина Микити
  • 2005 — Зірка епохи Сіма
  • 2005 — Сага древніх булгар. Сказання Святої Ольги 
  • 2006 — Міський романс Женя Барміна
  • 2006 Андерсен. Життя без любові епізод
  • 2006 — Запасний інстинкт Зоя, кохана Федора
  • 2007 — Розплата за гріхи Женя Барміна
  • 2007 — Всі повинні померти повія Тіна
  • 2008 — Велика гра 
  • 2008 — Печатка самотності («Скелет у шафі») Саша
  • 2008 — Зачароване кохання Ельза
  • 2008 — Рівняння з усіма невідомими Ірина
  • 2009 — Ділки Оксана Деменко
  • 2009 — Розлучниця Вікторія
  • 2009 — Десантура. Ніхто, крім нас Тетяна, лікар
  • 2009 Маргоша Катерина Калугіна, мама Аліси
  • 2010 — «Алібі» на двох (фільм 2-й «Повернення») Тамара Ігорівна Коробцова
  • 2010 — Білий налив Алла, подруга Саші
  • 2010 — 9-й відділ — майор Соколовська
  • 2012 Я буду поруч 
  • 2012 Одного разу в Ростові Наташа, дружина Колеснікова
  • 2012 — Бідні родичі Ганна (роль другого плану)
  • 2014 — Обіймаючи небо Наташа (доросла)
  • 2015 — Закон кам'яних джунглів мачуха Іри
  • 2017— Куба — Оксана Садурова, капітан поліції
  • 2019 — Куба. Особиста справа — Оксана Садурова, майор поліції

Ролі в театрі

  • Вендета-Бабетта, або Любовний капкан (Театральне агентство «Лекур»)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.