Аксьонов Василь Павлович

Васи́ль Па́влович Аксьо́нов (нар. 20 серпня 1932(19320820), Казань — 6 липня 2009, Москва) — радянський, американський і російський письменник, сценарист, кінодраматург. Один із лідерів сповідальної радянської прози 1960-х років, де використовується міський молодіжний сленг. Належав до покоління шістдесятників.

Аксьонов Василь Павлович
рос. Аксёнов Василий Павлович
Аксьонов Василь Павлович
Псевдо Ваксон Аксон і Гривадий Горпожакс (совместно с О. Горчаковым и Г. Поженяном)
Народився 20 серпня 1932(1932-08-20)[1][2][…]
Казань, Татарська АРСР, РСФРР, СРСР[1][3]
Помер 6 липня 2009(2009-07-06)[4][2][…] (76 років)
Москва, Росія[5]
·серцево-судинні захворювання
Поховання
Ваганьковське кладовище : 
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність письменник
сценарист
Alma mater Санкт-Петербурзький державний медичний університет
Вчителі Дубошин Георгій Миколайович
Знання мов російська[2][3]
Заклад Університет Джорджа Мейсонаd
Роки активності з 1959
Батько Pavel Aksyonovd
Мати Гінзбург Євгенія Семенівна[3]
Нагороди

Російська Букерівська преміяd (2004)

IMDb ID 0015579

Біографія

Народився в сім'ї партійних працівників. 1937 було репресовано матір Євгенію Ґінзбурґ і батька Павла Аксьонова. 1938—1948 виховувався в дитячому будинку. Школу закінчив у Магадані, де його мати перебувала на поселенні.

1956 закінчив Ленінградський медичний інститут. Три роки працював лікарем. З 1960 року — професійний літератор.

Друкуватися почав 1959. Пік популярності його творів у СРСР припадає на другу половину 60-х років, коли твори Аксьонова публікуються в популярних молодіжних журналах та екранізуються на кіностудіях СРСР. Наприкінці 60-х — початку 70-х з завершенням «відлиги» починаються хвилі критичних публікацій, які негативно оцінюють творчість Аксьонова, як «чужу» і «не радянську».

Одночасно перестають друкуватися твори письменника в СРСР, але натомість починають видаватися у США. 1979 року Аксьонов з групою радянських літераторів-однодумців організував «самвидавівський» альманах «Метрополь», в якому було надруковано твори радянських літераторів, які були заборонені радянською цензурою. Цей альманах був виданий пізніше у США.

1980 року виїхав до США і був позбавлений радянського громадянства. До 2004 року жив і працював в США, викладав російську мову. Став професором декількох університетів США. 1990 року йому повертають радянське громадянство. 1980—1991 — активно працює на радіо «Свобода».

Останні роки життя мешкав з родиною у Франції та Москві. Помер у Москві 6 липня 2009 року після тривалої важкої хвороби.

Початок літературної діяльности

З 1960 року Василь Аксьонов — професійний літератор. Повість «Колеги» (написана у 1959 році; однойменна п'єса спільно з Ю. Стабовим, 1961; однойменний фільм, 1962), романи «Зоряний квиток» (1961) (по ньому знятий фільм «Мій молодший брат», 1962), повість «Апельсини з Марокко» (1962), «Пора, мій друже, пора» (1963), збірки «Катапульта» (1964), « На півдорозі до Місяця» (1966), п'єса «Завжди у продажу» (постановка театру «Современник», 1965); у 1968 році опублікована сатирико-фантастична повість «Затоварена бочкотара».

У 1960-х роках твори Аксьонова часто друкуються в журналі «Юность». Протягом декількох років він є членом редколегії журналу. Пригодницька дилогія для дітей: «Мій дідусь — пам'ятник» (1970) і «Скринька, у якій щось стукає» (1972).

До історико-біографічного жанру належить повість про Л. Красіна «Любов до електрики» (1971). Експериментальний твір «Пошуки жанру» був написаний у 1972 році (перша публікація в журналі «Новый мир»; у підзаголовку, що вказує на жанр твору, також позначено «Пошуки жанру»).

Також 1972 спільно з О. Горчаковим і Г. Поженяном написав роман-пародію на шпигунський бойовик «Джин Грін — недоторканний» (рос. «Джин Грин — неприкасаемый: карьера агента ЦРУ GB № 014»)[6] під псевдонімом Гривадій Горпожакс (комбінація імен і прізвищ реальних авторів).

Твори

Проза
  • 1959 — повість «Колеги» («Коллеги»), у 1960 опублікована у журналі «Юность» (СРСР)
  • 1961 — роман «Зоряний квиток» («Звёздный билет»)
  • 1963 — повість «Апельсини з Марокко» («Апельсины из Марокко»)
  • 1964 — повість «Катапульта»
  • 1964 — повість «Вже час, мій друже» («Пора, мой друг, пора»)
  • 1965 — повість «Шкода, що вас не було з нами» («Жаль, что вас не было с нами»)
  • 1968 — повість «Затоварена бочкотара» («Затоваренная бочкотара»)
  • 1969 — повість «Любов до електрики» («Любовь к электричеству»)
  • 1972 — експериментальний роман «Пошуки жанру» («В поисках жанра»)
  • 1975 — автобіографічний роман «Опік» («Ожог»)
  • 1979 — роман «Острів Крим» («Остров Крым»)
  • 1987 — «У пошуках сумного бебі» («В поисках грустного бэби»)
  • 1994 — роман-епопея «Московська сага» («Московская сага»)
  • 1995 — збірка оповідань «Неґатив позитивного героя» («Негатив положительного героя»).
  • 1998 — «Новий солодкозвучний стиль» («Новый сладостный стиль»)
  • 2004 — роман «Вольтеріанці та вольтеріанки» («Вольтерьянцы и вольтерьянки») (премія «Русский Букер»)
  • 2006 — роман «Москва Ква-Ква»

П'єси
  • 1965 — «Завжди у продажу» («Всегда в продаже»)
  • 1966 — «Твій вбивця» («Твой убийца»)
  • 1968 — «Чотири темпераменти» («Четыре темперамента»)

Сценарії
  • 1962 — «Коли розводять мости» («Когда разводят мосты»)
  • 1962 — «Колеги» («Коллеги») — за мотивами однойменної повісті
  • 1962 — «Мій молодший брат» («Мой младший брат») — за мотивами роману «Зоряний квиток»

Примітки
  1. Аксёнов Василий Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 192. — ISBN 978-2-221-06888-5
  4. https://web.archive.org/web/20090713010550/http://www.cbc.ca:80/arts/books/story/2009/07/07/vasily-aksyonov.html
  5. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118644203 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. Назва книжки на сайті Російської національної бібліотеки.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.