Німецький митний союз
Німецький митний союз (нім. Deutsche Zollverein) був створений державами Німецького Союзу заради координації та співпраці в області митної та торговельної політики. Договір про створення митного союзу був підписаний 22 березня 1833 року, набрав чинності 1 січня 1834.
Новостворений митний союз, у якому провідну роль мала Пруссія, замінив митний союз між Пруссією та великим герцогством Гессен (Пруссько-Гессенський митний союз), центрально-німецьку торговельну асоціацію та південнонімецький митний союз. Окрім Пруссії, до митного союзу приєднались Велике князівство Гессен, Курфюрство Гессен, Баварія, Вюртемберг, Саксонія і Тюрінгські держави. До 1836 року до Митного союзу приєднались Баден, Нассау і Франкфурт. У 1842 році приєднались Люксембург, Брауншвейг і Ліппе, у 1854 році приєднались Ганновер і Ольденбург. Таким чином, на момент створення Північнонімецької Конфедерації сукупна площа митного союзу становила близько 425 000 км².
Основна мета Митного союзу полягала у створенні внутрішнього ринку та уніфікації фіскально-економічних правил. Політично Митний союз призвів до посилення Пруссії та сприяв малонімецькому шляху розв'язання «німецького питання». Німецька імперія взяла на себе відповідальність за завдання митного союзу. Попри те, що Люксембург не входив до складу Німецької імперії, він залишався до 1919 року складовою частиною німецької митної території.