Нітокріс I

Нітокріс I (д/н — бл. 585 до н. е.) давньоєгипетський діяч, Дружина бога Амона у 650—585 роках до н. е. Відома також як Шепенупет III.

Нітокріс I
Шепенупет III
Давньоєгипетський фараон
Панування 650—685 до н. е., 
XXVI династія
Попередник Шепенупет II
Наступник Анхнеснеферібре
Тронне ім'я (преномен): nb(t)-nfrw-Mwt — Небет-Неферумут —
«Володарка досконалості і краси Мут»
Власне ім'я (номен): Nt-jqrt mrj(t)-Mwt
Нітокріс-Мерітмут —
«Нітокріт, кохана Мут»

 



Ім'я Гора: wrt





Батько Псамметіх I
Мати Мехитенуесхет
Помер бл. 585 до н. е.
Місце поховання Медінет-Абу

Життєпис

Походила з XXVI династії. Донька фараона Псамметіха I та Мехитенуесхет. У 656 році до н. е. її батько спрямував війська, що змусили правителів Монтуемхета і Шепенупет II та верховного жерця Амона Гархебі визнати зверхність Псамметіха I. Водночас Нікотріс I стала Божественною обожнювачкою Амона, від посади якої відмовилася Аменердіс II.

У 654 році до н. е Нітокріс було удочерено Шепенупет II. Цій події присвячено Стелу, яку виявлено у 1897 році. На ній йдеться про події, що передували церемонії удочеріння (намір фараона зробити доньку Дружиною бога Амона, похід річної флотилії на чолі з номархом Сематавитефнахт, довгий перелік пожертв Нікотріс чиновникам та жерцям Фів). Нині ця стела в Каїрському музеї.

З цього часу Нітокріс також стала зватися Шепенупет. У 650 році до н. е. після смерті названої матері стає Дружиною бога Амона. Невдовзі помирає багаторічний намісник Фів Монтуемхет. Завдяки цьому Нітокріс I перебрала усю повноту жрецької та світської влади.

Основну увагу вона приділяла зміцненню становища у Фівах і Верхньому Єгипті. Водночас здійснила численні будівельні проекти у Фівах. Було продовжено відновлення й розбудову Фів, розпочаті за Монтуемхета. Основні роботи здійснювали на площі Карнакського і луксорського храмів, а також в Абідосі.

У 586 році до н. е. вдочерила доньку фараона Псамметіха II Анхнеснеферібре, яка після смерті Нітокріс I близько 585 року до н. е. перебрала його владу.

Поховано Нітокріс I у Медінет Абу.

Джерела

  • Otto Kaiser u.a.: TUAT — Bd. 1, Alte Folge -. Gütersloher Verlagshaus, Gütersloh 1985, S. 594—602.
  • Aidan Dodson & Dyan Hilton, The Complete Royal Families of Ancient Egypt, Thames & Hudson (2004), p.247
  • Wilkinson, Toby (2011). The Rise and Fall of Ancient Egypt. New York: Random House. p. 560. ISBN 9780747599494., p. 438—439
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.