Нічниця війчаста

Таксономічна характеристика. Один з 66 видів роду; один з 9 видів роду у фауні України; представлений типовим підвидом М. n. nattereri.

Поширення. Зустрічається спорадично — в окремих місцях Закарпатської, Львівської, Хмельницької, Чернівецької, Житомирської, Вінницької, Одеської та Черкаської областей, Криму. Ареал охоплює Євразію від Британських до Японських о-вів на південь від 60 ° пн. широти, за винятком крайнього сходу Європи та Пн. Італії. У 1973 р. знайдено на Балканському п-ві.

Ареал за базою даних МСОП >>>

Місця перебування. Переважно листяні ліси. Влітку заселяє в основному дупла дерев, порожнини за обшивкою будівель, горища, зрідка — підземні схованки. Зимує в печерах, штучних підземеллях (каменоломнях), ховаючись у шурфи та щілини. Іноді селиться у штучних дуплянках для птахів.

Чисельність. Дуже низька. В окремих схованках не перевищує 1 — 5 особини.

Причини зміни чисельності. Зменшення кількості схованок, у тому числі дуплистих дерев у лісах, руйнування підземель.

Особливості біології. Незначні сезонні переміщення зумовлені зміною літніх схованок кажана на зимові, які нічниця Наттерера займає в кін. вересня — на початку жовтня. У Криму можливо перелітна (на зимівлі не виявлена). Селиться звичайно поодинці, самиці утворюють невеликі виводкові зграї. Добуває їжу вночі; політ повільний, рівний. Чутлива до змін погоди: в похмурі та холодні вечори не вилітає. Живиться двокрилими, дрібними метеликами та жуками. Розмножується раз на рік. Народжує одне маля у червні.

Розмноження у неволі . Не спостерігалось.

Заходи охорони. Занесено до Червоної книги України (з 1980) та Європейського Червоного списку (1991). Охороняється у Кримському природному заповіднику. У місцях можливого перебування нічниці Наттерера доцільно охороняти гроти, підземелля, штучні печери, зберігати дуплисті дерева.

• Кузякин А. П., 1950; Абелєнцев В. І., Підоплічко І. Г., Попов Б. М., 1956; Громов И. М. (та ш.), 1963. Константинов А. И., Вшивков Ф. Н., Дулицкий А. И., 1976.
• Червона книга України