Облога Полоцька (1563)

Напад на Полоцьк був запланований у вересні 1562 року, підготовка почалась у грудні того ж року. Завдяки широкомасштабним мобілізаційним заходам Московське царство змогло зібрати 60-тисячне військо (не враховуючи допоміжних сил).

31 січня 1563 року московське військо підійшло до Польцька та розпочало облогу.

Захисники Полоцька, сподіваючись на зовнішню допомогу, почали чинити опір, здійснюючи обстріли та вилазки. В обороні брали участь польцька шляхта, міщани, а також польські найманці. Обороною міста керував воєвода Станіслав Довойна. Проте військо Великого князівства Литовського на чолі з гетьманом Миколаєм Радзивіллом Рудим не наважилось вирушити на допомогу Полоцьку через свою нечисленність (3400 осіб).

Московські війська здійснили декілька спроб штурму, поступово покращуючи свої позиції та оточуючи місто з усіх сторін. 5 лютого мешканці міста спробували провести переговори, які, проте, завершились безрезультатно.

7 лютого до міста підійшла важка артилерія. 9 лютого Довойна прийняв фатальне рішення спалити посад, а оборонцям відійти у Верхній замок. При цьому 11 тисяч мешканців Полоцької округи вимушені були здатись у полон. Пожежа дозволила московським військам підтягнути важку артилерію до стін замку. Її поява стана несподіванкою для оборонців міста.

Відчайдушна спроба відкинути московські війська від замку у ніч з 12 на 13 лютого не вдалась. Постійні обстріли 13—14 лютого, а також підпал стін замку вирішили долю битви на користь московського війська. У замку виникла пожежа, яка не давала змоги продовжувати опір. 15 лютого місто капітулювало.

Не зважаючи на гарантії свободи, московська влада провела широкомасштабні депортації полоцького населення углиб Московської держави. У полоні опинились воєвода Станіслав Довойна і православний єпископ Арсеній. На волю були відпущені лише польські найманці, оскільки Іван Грозний не хотів війни з Польщею. Були вбиті католицькі монахи-бернардинці, а також євреї, які відмовились прийняти хрещення.

Захоплення Полоцька було найзначнішою подією 1-го етапу Лівонської війни. Завдяки йому Московська держава отримала потужну стратегічну перевагу. Становище Великого князівства Литовського значно погіршилось, і це послужило додатковим аргументом прихильників об'єднання ВКЛ з Польським королівством.

• Полацка абарона 1563/ Вялікає Княства Літоўскае. Энцыклапедыя ў двух тамах/Мінск, «Беларуская энцыклапедыя імя Петра Броўкі», 2007. ISBN 978-985-11-0393-1