Миколай Радзивілл (Рудий)
Микола́й Радзиві́лл на прізвисько «Рудий» (лит. Mikalojus Radvila Rudasis, пол. Mikołaj Radziwiłł Rudy; 1512, Київ[3] — 27 квітня 1584, Вільнюс) — державний, військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник литовського княжого шляхетського роду Радзивіллів гербу Труби. З 1547 року князь Священної Римської імперії «на Біржай і Дубинках»).[4] Швагер та довірена особа короля, великого князя Сигізмунда ІІ Августа.[5]
Миколай Радзивілл | |
---|---|
Народився |
1512 Київ, Київське воєводство, Велике князівство Литовське |
Помер |
27 квітня 1584[1][2] Вільнюс, Річ Посполита |
Поховання | Дубінгяй |
Країна |
Велике князівство Литовське Річ Посполита |
Діяльність | дипломат, політик |
Титул | Імперський князь |
Посада | великий гетьман литовський, воєвода віленський, воєвода троцький, староста ошмянськийd, староста мозирськийd, Q13032818?, учасник виборів короля Польщіd, великий канцлер литовський, польний гетьман литовський, Підчаший великий литовський, Ловчий великий литовський і борисівський старостаd |
Військове звання | генерал |
Конфесія | Кальвіністська церква |
Рід | Радзивілли |
Батько | Юрій Радзивілл |
Мати | Барбара Коланкаd |
Брати, сестри | Anna Elżbieta Radziwiłłd і Барбара Радзивілл |
У шлюбі з | Katarzyna Tomickad |
Діти | Кшиштоф Радзивілл і Миколай VII Радзивілл |
| |
Біографія
Син великого гетьмана литовського Юрія Радзивілла «Геркулеса», брат польської королеви Барбари Радзивілл. Двоюрідний брат великого канцлера литовського Миколи Радзивілла «Чорного» (щоб не плутати тезок, двоюрідні брати отримали прізвиська «Рудий» і «Чорний»).
У 1547 році отримав від імператора Карла V титул князя. Здобув освіту за кордоном.
Одним з перших серед впливових магнатів прийняв кальвінізм, справив значний вплив на поширення й пропаганду реформаційних ідей. Запрошував закордонних вчених-протестантів, заснував вищу школу для кальвіністської молоді.
У 1569 році був противником Люблінської унії, прихильником збереження самостійности Великого князівства Литовського. Після смерти Сигізмунда II Августа був фактичним главою Великого князівства Литовського.
Був відомим полководцем. З 1561 року брав участь в Лівонській війні. Під час компанії короля Стефана Баторія взяв Венден, Великі Луки. Брав участь в облозі Пскова.
Його подвигам присвячена латиномовна поема «Радзивілліада» Яна Радвана.
Був похований правдоподібно влітку 1587 р.; за іншими даними, у 1588 р. в кальвінському зборі Дубинок.[6]
Посади
Підчаший литовський в 1544—1551, ловчий великий литовський в 1546—1554, воєвода троцький у 1550—1566 і віленський у 1566—1579, великий гетьман литовський у 1553—1566 і з 1577, великий канцлер литовський у 1566—1579.
Родина
У 1541 році Микола Радзивілл «Рудий» одружився з Катажиною Томицькою (пом. 1551), дочкою підкоморія каліського Яна Томицького. Діти:
- Микола Радзивілл (1546—1589) — воєвода новогрудський, зять Костянтина Вишневецького
- Христофор Микола Радзивілл «Перун» (1547—1603), великий гетьман литовський
- Барбара Радзивілл, померла в дитинстві.
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Radziwiłłowie (03) Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
- Грицкевіч А. Радзівіл Мікалай
- тут Грушевський помилково назвав його Михайлом; М. Грушевський. Дмитро Байда-Вишневецький /| На переломі. — К.: Україна, 1994. — 352 с. — С. 289. — ISBN 5-319-01070-2/
- H. Lulewicz. Radziwiłł Mikołaj zwany Rudym h. Trąby (1512—1584)… S. 334
Джерела
- Lulewicz H. Radziwiłł Mikołaj zwany Rudym h. Trąby (1512—1584) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/2, zeszyt 125. — 193—384 s. — S. 321—335. (пол.)