Огон

Ого́н[1], раніше о́гон (нід. oogen — «очі»)[2] — постійна петля на тросі, утворена шляхом переплетення його сталок аналогічно сплесеню. Також огоном називають кільце з троса, зроблене на його середині або кінці.

Огон на прядив'яному тросі.
Огон з коушем.

Огони застосовуються переважно в морській справі. Через огони можуть протягуватися сполучні скоби при з'єднанні двох тросів тощо.

Розрізняються кілька різновидів огона, у тому числі:

  • Простий огон. На кінець троса накладається тимчасова марка, після чого його розпускають на сталки, на кінцях яких також ставляться позначки. Потім його укладають у вигляді петлі необхідних розмірів, а кожну з решти сталок пробивають під відповідну сталку нерозпущеної частини троса[3].
  • Огон з коушем. Виконується так само, як і простий огон, але до троса переплітається ще й коуш. Він оберігає трос від крутих вигинів, збільшуючи його термін служби[4].
  • Розрубний огон. На кінцях двох тросів розпускаються сталки, кожна з них маркується. Потім сталки одного з тросів вплітають в інший трос, і навпаки. Виконується не менше трьох пробивань[5].
  • Підковоподібний огон. Трос згинається в потрібному місці, і на деякій відстані від місця згину, в обидві «гілки» вплітаються сталки невеликої частини троса тієї ж товщини. Зазвичай робляться три пробивання[6].
  • Голландський огон. З троса виводять одну з його сталок, причому її довжина повинна бути трохи більше довжини в окружності огона; ще дв сталки троса укладають у вигляді петлі так, щоб їх кінці перехрещували його. Вільна сталка вводиться на своє місце назустріч іншим сталкам. Кінці на всіх сталках розпускаються на каболки й укладаються уздовж троса[7].
  • Послідовність плетення огона

Примітки
  1. Огон // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. огон // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1987. — Т. III. (рос.)
  3. Простой огон
  4. Огон с коушем
  5. Разрубной огон
  6. Подкововидный огон
  7. Голландский огон
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.