Одинокий шлях
Одинокий шлях (лат. tractus solitarius) — пучок нервових волокон, що проходить всередині задньої частини довгастого мозку ссавців. До його складу входять ділянки лицевого, язико-глоткового і блукаючого нервів. Одинокий шлях оточений ядром одинокого шляху.
Поперечний переріз через довгастий мозок. Fasciculus solitarius — одинокий шлях.
Історія відкриття
Одинокий шлях був уперше описаний на перерізах довгастого мозку Джейкобом Кларком і Бенедиктом Стіллінгом у 1840-50ті роки.[1][2] Спочатку анатоми вважали, що він складається лише з блукаючого нерва. Проте вже до 1900 року було визначено, що одинокий шлях включає до себе гілки трьох черепних нервів.
Функція
Бере участь у передачі сенсорної інформації від внутрішніх органів (серця, шлунку, легень), смакових рецепторів язика.
Застарілі синоніми
Латинські:
- fasciculus rotundus
- fasciculus solitarius
- funiculus solitarius
Також:
- дихальний пучок Гірке
- дихальний пучок Краузе
Примітки
- Stilling B. (1843). Ueber die Textur der Medulla oblongata. Erlangen: F Enke.
- Clarke JL (1858). Researches on the intimate structure of the brain, human and comparative. First series. On the structure of the medulla oblongata. Philos Trans R Soc Lond.: 148:231.
Джерела
- Robert M Bradley (2007). The Role of the Nucleus of the Solitary Tract in Gustatory Processing. Frontiers in Neuroscience. CRC Press. ISBN 0-8493-4200-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.