Ойа Кодар

Ойа Кодар народилася в Загребі, Хорватія. Вона хорватка по матері та угорка по батькові. З 1961 і до смерті Орсона Веллса була його партнеркою по роботі та по життю. Вони зустрілись у 1961 на зйомках стрічки «Процес». На той час Орсон був одружений з італійською акторкою Паолою Морі. Та це не завадило їм згодом почати стосунки, які тривали до смерті Веллса у 1985[1]. Громадськість дізналась про зв'язок Кодар і Веллса з італійської преси у 1970[2]. Але він не розлучався з Паолою і в той же час продовжував зустрічатися з хорваткою. Останній рік життя спілкування Орсона з законною дружиною зводилось до телефонних розмов[3].

На початку кар'єри в Кодар була роль французько-італійській комедії «Ніжний пройдисвіт» з Жаном-Полем Бельмондо в головній ролі. У 2015 на телебаченні показали «Венеційського купеця» від режисера Орсона Веллса за участю акторки, його було знято ще в 1969. У наступному році закінчились зйомки фільму «Глибина» того ж режисера та стрічка побачила світ лише в літку 2007. У Ойі була головна роль Рей Інгрем — дружини Джона, які за сюжетом відправились у подорож на яхті та потрапили в неприємності. Після роботи в короткометражці «Лондон» вона спробувала себе як сценарист фільму «Фальшивка» у співпраці з Орсоном Веллсом. Наступна акторська робота у неї була в югославській стрічці «Таємниці Ніколи Тесли». У 1982 Ойа дебютує як продюсер фільму «Мрійники Орсона Веллса». У романтичній комедії «Кого-небудь кохати», події в якій відбуваються в День Святого Валентина, вона зіграла Єлену. У 2000 відбулась прем'єра драми «Незаперечні докази», яка знята за сценарієм Кодар.