Окадзакі Цунеко

Окадзакі Цунеко (7.06.1933) — японська дослідниця в галузі молекулярної біології. Найбільше відома через відкриття фрагментів Окадзакі разом зі своїм чоловіком Окадзакі Рейдзі.

Окадзакі Цунеко
яп. 岡崎恒子
Народилася 7 червня 1933(1933-06-07) (88 років)
Наґоя, Японія
Країна  Японія
Діяльність біолог, генетик, молекулярний біолог, викладачка університету
Alma mater Наґойський університет і Aichi Prefectural Asahigaoka Senior High Schoold
Галузь молекулярна біологія
Заклад Наґойський університет і Fujita Health Universityd
Нагороди
 Окадзакі Цунеко у Вікісховищі
Заголовок цієї статті — японське ім'я. Воно складається з прізвища та особового імені, яке слідує за ним: іменем цієї особи є Цунеко, а прізвищем — Окадзакі.

Біографія

Цунеко народилася 1933 року в префектурі Айті. Її батько працював у шпиталі в приморському містечку Ґамаґорі. Великий вплив на неї здійснили лекції Кіхара Хітоші та інших японських біологів[1].

Вона поступила до Нагойського університету, який закінчила 1956 року. Того ж року одружилася з Рейдзі Окадзакі. У 1960—1963 роках, навчаючись в аспірантурі цього ж університету, виграла грант Програми Фулбрайта та працювала в США: у 1960—1961 у Вашінгтонському університеті (під керівництвом Джека Стромінгера), а далі в Стенфордському університеті в лабораторії Артура Корнберга.

Після повернення в Японію захистила докторську дисертацію та працювала в Нагойському університеті на посадах асистента професора (1965—1976), доцента (1976—1983) та професора (1983—1997). У 1997—2008 роках була професоркою Медичного університету Фуджита.[2]

У 2004—2007 роках Окадзакі була директоркою Стокгольмського офісу Японського товариства сприяння науці[2].

Також у 2008—2014 роках очолювала компанію «Chromo Research Inc.» у Нагої[2].

З 2016 року її обрали Університетським професором Нагойського університету[2].

Особисте життя

Має 2 синів: 1963 і 1974 років народження.

Науковий внесок
Схематичне зображення процесу реплікації. Фрагменти Окадзакі позначені (F), (С) — РНК-праймер.

Найважливішою працею Цунеко й Рейдзі Окадзакі було відкриття фрагментів Окадзакі — коротких фрагментів ДНК у 1-2 тисячі нуклеотидів, що синтезуються при реплікації ДНК на другому, відстаючому ланцюгу ДНК, де подовження має відбуватися в напрямку 3'→5'. Оскільки немає ферменту, який би робив подібний синтез, Цунеко й Редзі припустили, що синтез відбувається в звичайному напрямку 5'→3', але при цьому ДНК-полімераза має постійно «перестрибувати» в напрямку 3'→5', синтезувати фрагмент «задом наперед», а потім знову сідати вище по ланцюгу. Таким чином мали утворюватися короткі фрагменти ДНК, які потім зшивалися б ДНК-лігазою. Альтернативною гіпотезою було існування невідомої ДНК-полімерази, яка б синтезувала ДНК у напрямку 3'→5'. Підтвердилася саме гіпотеза подружжя Окадзакі.[3]

Після смерті чоловіка від променевої хвороби 1975 року Цунеко очолила дослідницьку групу й змогла довести останню частину гіпотези — виділити короткий РНК-праймер, який є затравкою для роботи ДНК-полімерази[3].

Подальші дослідження Окадзакі були пов'язані зі штучними хромосомами.

Нагороди та вшанування

Окадзакі є лауреаткою численних наукових та державних нагород:

У 2015 році Нагойський університет заснував Премію імені Цунеко й Рейджі Окадзакі, яку присуджують молодим ученим за внесок у дослідження в галузі біології[4]

Примітки
  1. 岡崎 恒子. 岡崎フラグメントと私. JT Biohistory Journal, No. 32 2019(яп.)
  2. My Life & Okazaki Fragments. IAR Letter, vol.15, March 2017(англ.)
  3. Burgers, Peter M. (2019). Solution to the 50-year-old Okazaki-fragment problem. Proceedings of the National Academy of Sciences 116 (9): 3358–3360. ISSN 0027-8424. doi:10.1073/pnas.1900372116.(англ.)
  4. About the Tsuneko and Reiji Okazaki Award(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.