Олександр Бучинський-Яскольд

Олександр Бучинський-Яскольд — український поет XVII сторіччя.

Відомостей про життя і діяльність Олександра Бучинського-Яскольда практично немає. З самих його творів відомо, що він був знайомий зі своїм впливовим сучасником — поетом та прозаїком Лазарем Барановичем. Згадується Бучинський-Яскольд лишень у літописі Самійла Величка:

...гди взглядом збурення Чигирина і остатка України [цар турецький] своє Хмельниченкові ознаймив наміреніє, теди таковий от н[ьо]го (яко Александр Бучинський Яскольд в своєм гетьману Самойловичу, року 1678 приписанном, «Чигирин» названном, панегірику свідительствуєт) одержал одвіт...

(С. Величко, с. 409).

О [...] войськ турецьких под Чигирин виправі, козацьких прешлих незгодах і наступовавшом тогда страху а святительських сьогобочних малоросійських і всього обще духовенства, к тому і всього народа, о ізбавленії од того нахожденія бісурменського Малія Росії тщательних молебствіях, также о суккурсу в Чигирин од Самойловича-гетьмана посланном, муза поетицькая чрез панегіристу козарського Александра Бучинського Яскольда сицевії в панегірику, «Чигирин» названом, співають рифми...

(С. Величко, с. 414).

З усього творчого доробку Бучинського-Яскольда збереглися лиш кілька творів.[1] Серед них панегірик «Чигирин», написаний 1678 року польською мовою, в якому відображені Чигиринські походи (1677—1678).[2] Є згадка про виплату цьому київському «студенту» за його книжки про Чигирин з гетьманського скарбу (з надходжень від аренд 1678 року) 100 злотих винагороди.