Олексій Комнін (син Андроніка I)
Олексій Комнін (бл. 1170 — 1199) — державний діяч Візантійської імперії.
| Олексій Комнін | |
|---|---|
| Народився | бл. 1170 |
| Помер | 1199 |
| Підданство | Візантійська імперія |
| Національність | грек |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Комніни |
| Батько | Андронік I Комнін |
| Мати | Феодора Комніна |
| Брати, сестри | Мануїл Комнін |
Життєпис
Походив з династії Комнінів. Старший син Андроніка Комніна від шлюбу з другою дружиною Феодорою Комніною (доньки себастократора Ісаака Комніна). Народився у близько 1170 року в Бейруті або Дамаску. Оскільки шлюб через кровозмішення було визнано незаконним, то в Візантії Олексія Комніна вважали позашлюбним сином Андроніка.
У 1170-х роках Олексій разом з родиною перебував у Грузинському царстві, де його батько отримав у Кахетії декілька замків. У 1177 році після отримання прощення Андроніком Комніном від імператора Мануїла I родина повертається до імперії. Мешкали в Пафлагонії. У 1181 році Олексій супроводжував батька під час походу на Константинополь та повалення 1182 року влади протосебаста Олексія Комніна й регентші Марії Антіохійської при малолітньому імператорові Олексії II.
Після здобуття одноосібної влади Андроніком Комніном його син Олексій вирішив відібрати владу в батька, влаштувавши змову. Проте її було розкрито, а Олексія Комніна запроторено до в'язниці. Тут він перебував до 1185 року, коли батька було повалено й вбито. Того ж року втік до Грузії, де отримав батьківські володіння. Олексій Комнін мешкав тут, не втручаючись у політику. Помер у 1199 році. Висловлюється теорія, що грузинський аристократичний рід Андронікошвілі походить від цього Олексія Комніна, втім, наведені докази доволі сумнівні.
Джерела
- Ferrand, Jacques (1983), Familles princières de Géorgie: essai de reconstitution généalogique (1880—1983) de 21 familles reconnues princières par l'Empire de Russie, pp. 77–79. Montreuil, France: J. Ferrand
- Williams, Kelsey Jackson (2006). «A Genealogy of the Grand Komnenoi of Trebizond». Foundations — the Journal of the Foundation for Medieval Genealogy. 2 (3).