Комніни

За даними Михайла Пселла, Комніни — вихідці з містечка Комні під Філіппополем у Фракії, власники значних земельних наділів в Пафлагонії (навколо Кастамону). Першим з Комнінів на сторінки літописів потрапив Мануїл Еротик Комнін, який в 978 році захищав Нікею від Варди Скліра. Перший Комнін на імператорському престолі, Ісаак, був його сином. Він правив всього два роки (1057-59), після чого престол на 22 роки відійшов до Дук. Деякі з Комнінів (особливо в XIII столітті) носили подвійне прізвище «Комнін-Дука», щоб підкреслити походження від обох династій: Олексій I одружився з Іриною Дукинею, внучатою племінницею Констянтина X Дуки, який змінив Ісаака I на троні в 1059 році.

Візантійська імперія за правління Олексія I Комніна

Олексій I Комнін

Головну опору Комнінів складали військово-феодальна знать та розквітлі провінційні міста. При Комнінах завершилося оформлення основних інститутів феодального суспільства. За рахунок надання феодалам широких привілеїв відбувалося зміцнення їхньої влади. Комніни сприяли подальшому закріпаченню селянства; за них значно зріс податковий тягар. Ігноруючи інтереси візантійських ремісників і торговців, Комніни надавали різноманітні пільги та торгові привілеї італійським купцям, які з часом захопили ключові позиції не лише в зовнішній, а й у внутрішній торгівлі (що в подальшому призвело до глибокого занепаду міст). Церква, яка до цього грала самостійну роль, з ХІ століття стала слухняним виконавцем волі світського володаря.

Перші правителі династії Комнінів Олексій I (1081—1118), Іоанн II (1118—1143) і Мануїл I (1143—1180) були обдарованими державними діячами. Їм, особливоо Олексію I, вдалося вивести імперію з глибокої кризи, перемогти бунтівних магнатів і зміцнити владу своєї династії. Проводячи активну зовнішню політику, Комніни відвоювали у сельджуків все малоазійське узбережжя, підкорили, щоправда, тимчасово, Сербію і Угорщину, боролися за гегемонію Візантії в Італії, успішно відвернули конфлікти з хрестоносцями I и II хрестових походів. В цей період Візантія знову виступила на європейській арені як велика держава.

Андронік I Комнін — останній представник династії на візантійському престолі

Але ці перші успіхи Комнінів не могли зміцнитися у Візантії, яка вже стояла перед катастрофою. В останні десятиріччя ХІІ ст. за спадкоємців Мануїла І зовнішня ситуація різко загострилася, Візантія була вимушена перейти до оборони. В той же час Візантійська Держава погрузла в міжусобицях та смутах. Почалися виступи народних мас міст, які були незадоволені економічним засиллям іноземців. На хвилі цих рухів до влади в 1183 р прийшов двоюрідний брат імператора Мануїла І — Андронік I Комнін (1183—1185), одна з найколоритніших фігур на візантійському престолі. Його спроби реформами стабілізувати положення в країні не мали успіху. Воєнні поразки та невдоволення самовладним правлінням василевса призвели до усунення в 1185 р. Андроніка I з престолу. Андронік був схоплений розлюченим константинопольским плебсом і був відданий під жорстоку страту. В 1185 р. до влади прийшла династія Ангелів.

При дворі Мануїла першого було популярним пророцтво, згідно з яким із перших букв імен імператорів династії Комнінів складеться грецьке слово αιμα, тобто «кров». попередниками Мануїла на ромейському престолі були Олексій (Αλέξιος) та Іоанн Комніни. Історики припускають, що саме зарад виконання пророцтва Мануїл дав своєму синові ім'я Олексій (а не Іоанн, як можна було очікувати з огляду на принципи середньовічної ономастики). Це ж ім'я він вибрав для свого зятя Бели, який свого часу розглядався ним як ймовірний спадкоємець престолу.

Після смерті Мануїла престол перейшов до його малолітнього сина Олексія ІІ. Однак через рік його скинув та вбив двоюрідний племінник покійного — Андронік І Комнін. Таким чином пророцтво АІМА стартувало знову. Новий правитель боявся загрози свого скинення від людини, чиє ім'я починалося з букви І. Андронік вважав таким свого родича Ісаака Комніна, який захопив Кіпр. Але загроза підстерегла узурпатора зі сторони іншого Ісаака — Ангела. Він скинув Комніна з престолу імперії, і після цього пророцтво втратило сенс і силу.

Софійський собор в Трапезунді — усипальниця Великих Комнінів.

Потомки Андроніка I правили Трапезундською імперією до її знищення турками в 1461 году. Довгий час вони розглядали візантійських імператорів як узурпаторів того, що по праву належало їхнім предкам. Трапезундські Комніни вступали в шлюбні союзи з крупними грузинськими феодалами — Багратіонами, Джакелі, Гуріелі. Від Олексія IV Великого Комніна і Іоанна IV по жіночій лінії походили Сефевіди й Великі Моголи.

Крім «великих», в джерелах також згадуються «малі Комніни» — представники бокових гілок роду. Їхню генеалогію неможливо прослідкувати точно. Малі Комніни продовжували користатися повагою в середовищі грецької діаспори і після падіння Константинополя; деякі гілки дожили до ХХ століття.

• Комнінівське відродження.
• Андронікови — грузинський княжий рід, який виводить себе від Андроніка I.
• Гавраси — візантійський аристократичний рід вірменського походження.
• Ангели — візантійський рід, який походить від Феодори, дочки Олексія І Комніна.
• Пандократорский монастырь — усипальниця Комнінів.

• Поколенная роспись Комнинов и Великих Комнинов