Олена Нассауська

Олена Нассауська (нім. Helene von Nassau), повне ім'я Олена Вільгельміна Генрієтта Пауліна Маріанна фон Нассау-Вайльбург (нім. Helene Wilhelmine Henriette Pauline Marianne von Nassau-Weilburg), (нар. 18 серпня 1831 пом. 28 жовтня 1888) — принцеса з дому Нассау-Вайльбург, донька герцога Нассау Вільгельма та вюртемберзької принцеси Пауліни, дружина князя Вальдек-Пірмонту Георга Віктора.

Олена Нассауська
нім. Helene von Nassau-Weilburg
Олена Нассауська
княгиня Вальдек-Пірмонта
Початок правління: 26 вересня 1853
Кінець правління: 28 жовтня 1888

Попередник: Емма Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська
Наступник: Луїза Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька

Дата народження: 18 серпня 1831(1831-08-18)
Місце народження: Вісбаден
Країна: Німецький союз
Дата смерті: 28 жовтня 1888(1888-10-28) (57 років)
Місце смерті: Бад-Пірмонт
Чоловік: Георг Віктор
Діти: Софія, Пауліна, Марія, Емма, Олена, Фрідріх, Єлизавета
Династія: Нассауська династія, Вальдекський дім
Батько: Вільгельм Нассау
Мати: Пауліна Вюртемберзька
Нагороди:
Хрест «За заслуги» для жінок та дівчат

Біографія

Олена народилася 18 серпня 1831 року у Вісбадені. Вона була старшою із виживших дітей герцога Нассау Вільгельма та його другої дружини Пауліни Вюртемберзької. Згодом у неї з'явився молодший брат Миколай Вільгельм та сестра Софія. Мешкало сімейство у палаці Бібріх у Вісбадені.

Батько помер, коли Олені виповнилося 8. Главою країни став її зведений брат Адольф. Для мачухи він почав будівництво замку Paulinenschlösschen як удовиної долі, і наприкінці 1841 року Пауліна переїхала туди із малечею.

Георг Віктор цу Вальдек-Пірмонт

У віці 22 років Олена взяла шлюб із князем Вальдек-Пірмонту Георгом Віктором, який був її однолітком. Весілля відбулося 26 вересня 1853 у замку Бібріх у Вісбадені.[1] У подружжя народилося семеро дітейː

Замок Пірмонт

Проживала родина в Арользенському замку у столиці князівства. Будівля ця була виконана у стилі бароко та завершена у першій третині XVIII століття.[2] Літнею резиденцією слугував замок Пірмонт, який був частиною Пірмонтської фортеці.

Княгиня вела велику благодійницьку роботу, була президентом кількох відповідних асоціацій. Турбувалася про долю своїх дітей і керувала їхнім домашнім вихованням, яке описували його як суворе та разнобічне. Вважала за необхідне прищепити дітлахам почуття обов'язку та самодисципліну.[3] Згодом змогла влаштувати їм вигідні шлюби.

Наприкінці життя багато хворіла та рідко вставала з ліжка, про що свідчить її листування. Померла у віці 57 років у Пірмонті. Похована на цвинтарі князівській усипальниці в Родені.[4]

Нагороди

Титули

Родинне дерево

Карл Крістіан Нассау-Вайлбург
 
Кароліна Оранж-Нассауська
 
Вільгельм Георг Зайн-Гахенбург-Кірхберг
 
Ізабелла Августа фон Рьойсс
 
Фрідріх Вюртемберзький
 
Августа Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
Фрідріх Саксен-Альтенбурзький
 
Шарлотта Мекленбург-Стреліцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Вільгельм Нассау-Вайлбург
 
 
 
 
 
Луїза Ізабелла Кірхберг
 
 
 
 
 
Павло Вюртемберзький
 
 
 
 
 
Шарлотта Саксен-Хільдбурґхаузенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм Нассау
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пауліна Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Олена Нассауська [недоступне посилання з липня 2019] (швед.)
  2. Історія Арользенського замку (нім.)
  3. Емма цу Вальдек-Пірмонт (нід.)
  4. Князівська усипальниця в Родені Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine. (англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.