Олівера Николова

Оліве́ра Нико́лова (мак. Оливера Николова; *11 березня 1936(19360311), Струга[3], Королівство Югославія, тепер Північна Македонія) — македонська письменниця, зокрема дитяча і драматургиня; живе й працює в столиці держави місті Скоп'є.

Олівера Николова
Народилася 11 березня 1936(1936-03-11) (85 років)
Скоп'є, Вардарська бановина, Королівство Югославія
Країна  Македонія[1]
Діяльність письменниця, письменниця-романістка
Alma mater Університет св. Кирила і Мефодія
Знання мов македонська[2]

З біографії

Олівера Николова народилась 11 березня 1936 року в місті Струзі.

Закінчила філософський факультет Скопського університету.

Член Спілки письменників Македонії починаючи з 1963 року.

Олівера Николова працювала редакторкою і драматургинею на Македонському телерадіо.

Творчість і визнання

Олівера Николова відома у Македонії, перш за все як дитяча письменниця, але є авторкою прози також для дорослих.

Бібліографія:

  • Зоки Поки (проза для дітей, 1963);
  • Ден за летување (оповідання, 1964);
  • Тајната на жолтото куферче (роман для дітей, 1965);
  • Земјата во која никогаш не се стигнува (повість для дітей, 1965);
  • Зимски детективи (роман для дітей і молоді, 1972);
  • Пријателите Бон и Бона (роман для дітей, 1974);
  • Сребрено јаболко (комедія, 1975);
  • Чук, чук, Стојанче (п'єса для дітей, 1976);
  • Мојот звук (роман для дітей і молоді, 1977);
  • Тесна врата (роман, 1983);
  • Тажниот весел Владимир (проза для дітей, 1984);
  • Умна глава (п'єса для дітей, 1984);
  • Девојките на Марко (роман для дітей і молоді, 1987)
  • Љубоболки (роман для дітей і молоді, 1988);
  • Домашни задачи (роман, 1989);
  • Камерата на Борис (проза для молоді, 1989);
  • Преминот е осветле (роман для молоді, 1990);
  • Шифри на каменот (роман для молоді, 1993);
  • Бели стапки (роман для молоді, 1993);
  • А, Б, В... (ілюстрована книга для дітей, 1993);
  • Тромбот (роман, 1996);
  • Белиот чад (роман);
  • Тесна врата (роман);
  • Адамовото ребро (роман, 1999);
  • Вежби за Ибн Пајко (роман, 2000);
  • Левата комора (оповідання);
  • Куќичка (роман, 2012)[4].

Українською мовою оповідання Олівери Николової «То була тільки біла шаль...» і «Мінливі очі ліхтариків» переклав Андрій Лисенко (увійшли до збірки «Македонська новела», яка вийшла 1972 року в серії «Зарубіжна новела» і за яку перекладач отримав міжнародну премію «Золоте перо»).

Олівера Николрва за свою літературну творчість має низку місцевих нагород і визнань, зокрема: „Младо поколение“, „Змаева награда“, „Стале Попов“, „Рациново признание“, „РТВ на СВП“.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Record #150147766 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  2. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/17603427
  3. Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 359.
  4. „Куќичка“ на Николова во трка за „Балканика“, Дневник, година XVI, број 4 998, петок, 26 октомври 2012, стр. 21

Джерело
  • Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 359.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.