Олійник Іван Анатолійович
Іва́н Анато́лійович Олі́йник (27 липня 1993 — 11 серпня 2014) — солдат 30-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Олійник Іван Анатолійович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
27 липня 1993 Пирятин |
Смерть |
11 серпня 2014 (21 рік) Степанівка |
Поховання | Пирятин |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 30 ОМБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Закінчив Прилуцький професійно-технічний ліцей, здобувши професію автослюсаря, потім пішов на військову службу, служив в навчальному центрі «Десна», отримав військову спеціальність механіка-водія зенітних установок. Далі була служба за контрактом у 30-й бригаді. Механік-водій, 30-а окрема механізована бригада.
Разом з бойовими побратимами перебував на межі з анексованим Кримом, звільняв Маріуполь. Був серед тих, хто підіймав Український Стяг над пагорбом Савур-могила.
В травні 2014-го на 4 дні приїхав додому та запропонував цивільній дружині взяти шлюб.
Загинув о 14.00 під час обстрілу з БМ-21 «Град» та танків КП бригади в районі села Степанівка (Шахтарський район) — привалило хвилею від вибуху. Тоді ж полягли Даніл Кіріллов, Сергій Майборода та Вадим Пашковський, зник безвісти Роман Веремійчук.
Залишилися дружина Вікторія та син Єгор, який народився 5 серпня; першим словом його було «тато».
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
- Внесений до списку загиблих полтавчан та Книги Пошани Полтавської обласної ради.
Джерела
- Олійник Іван Анатолійович // Книга пам'яті загиблих
- Указ Президента України від 15 травня 2015 року року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»