Омотські мови

Омотські мови — група мов, присутня на південному заході Ефіопії. Ґеезьке письмо використовується в деяких омотських мовах, латинська абетка в деяких інших. Мови цієї групи досить аглютинативні та мають складні тональні системи (наприклад, мова Бенч). Загалом, на омотських мовах розмовляють приблизно 6,2 млн людей. Група омотських мов належить до афразійської мовної сім'ї, але дехто це заперечує.

Омотські мови
Поширення омотських мов в Ефіопії
Поширена в Ефіопія
Регіон Східна Африка
Носії 5 900 000 осіб (2007)
Писемність латиниця, ефіопське письмо
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 omv

Мови

Північна та південна гілки є загальновизнаними, з деякими суперечками щодо складу північної омотської. Основна дискусія стосується розміщення мов мао. Бендер (2000) класифікує омотські мови таким чином:

  • Південна Омотська / Ароїдні (Хамер-Банна, Аарі, Дім, Каро)
  • Північна Омотська / Неароїдні
    • Мао
      • Бамбасі
      • Західна Мао (Хозо, Сезе, Ганза)
    • Дізоїдні (Дізі, Шеко, Наї)
    • Гонга — Гімоджан
      • Гонга / Кефоїдні (Боро, Анфілло, Кафа, Шеккачо)
      • Гімоджан
        • Йемса
        • Омето — Гіміра
          • Бенч
          • Чара
          • Ометські мови

Окрім термінології, ця класифікація відрізняється від класифікації Флемінга (1976) включенням мов мао, належність яких спочатку була суперечливою, та скасуванням групи «Гімоджан».

Хейворд (2003)

Хейворд (2003) відокремлює мови мао як третю гілку омотських мов і розділяє ометські та гімірські мови:

  • Південна омотська
  • Мао
  • Північна омотська
    • Дізоїдні
    • Мови Та — Не
      • Гонга
      • Гімоджан
        • Йемса
        • Бенч
        • Омето — Чара

Бленч (2006)

Бленч (2006) дає більш агностичну класифікацію:[1]

  • Південна омотська
  • Північна омотська
    • Мао
    • Дізоїдні
    • Гонга
    • Єм
    • Гіміра
    • Омето

Класифікація

Омотська, як правило, вважається найбільш віддаленною гілкою афразійських мов. Грінберг (1963) класифікував її як західну гілку кушитських мов. Флемінг (1969) стверджував, що замість цього її слід класифікувати як незалежну гілку афразійських мов. Цю думку Бендер (1971) висловив як консенсус серед більшості лінгвістів[2], хоча деякі лінгвісти дотримуються західно-кушитської теорії[3], або вважають, що південна омотська утворює окрему гілку, причому північна омотська є частиною кушитської групи. Бленч (2006) зазначає, що у випадку лексики, пов'язаної з медом, омотська схожа з іншими афразійськими мовам. Але що стосується лексики, пов'язаною з худобою, схожості відсутні. Бленч припускає, що розкол відбувся до появи скотарства. Кілька вчених висловили сумніви у тому, що омотські мови взагалі є частиною афразійської мовної сім'ї[4][5]. Тейл (2006) запропонував, щоб омотські розглядалися як самостійна мовна сім'я.[6] Однак загальний консенсус, заснований насамперед на морфологічних свідченнях, полягає в тому, що членство омотських мов у афразійській мовній сім'ї є добре встановленим.[7][8][9]

Реконструкція

Бендер (1987: 33-35)[10] реконструює наступні протоформи для праомотської та прапівнічноомотської, яка вважається похідною від праомотської .

Українська Праомотська Прапівнічно-

омотська

попіл *bend
птах *kaf
укус *sats’
груди *t'iam
кіготь *ts'ugum
померти *hayk’
пес *kan
яйце *ɓul
вогонь *tam
трава *maata
рука *kuc
голова *to-
чути *si-
рот *non-
ніс *si(n)t’
корінь *ts'ab-
змія *šooš
стояти *yek’
це *kʰan-
ти *ne(n)
вода *haats’
ми *nu(n)
ви *int-
зелений *c'il-
дім *kyet
зліва *hadr-
слон *daŋgVr
сестра, мати *ind
пахва *šoɓ-
човен *gong-
могила *duuk
блювота *c'oš-

Порівняння лексики

Зразок базової лексики 40 омотських мов від Блажека (2008):[11]

Мова око вухо ніс зуби язик рот кров кістка дерево вода їсти ім'я
Баскето af waytsi sints ačči B ɪnts'ɨrs no·na suuts mεk'εts B mɪts B waːtse A moy- B sumsa
Докка af waytsi si·nts ačči ɨrs'ɪns no·na su·ts mik'әts mittse wa·tsi m- suntsa
Мале ’aːpi waizi sied‘i ’ači ’ɪndɪrsi daŋka sugutsi mεgεtsi mitsi waːtsi mo- sunsi
Волайта ayf-iya; A ayp'-iya haytta sir-iya acca; A acc'a int'arsa doona suutta; Ch maččamié mek'etta mitta hatta m- sunta
Кулло ayp'-iya haytsa siid'-iya acc'a ins'arsa doona sutsa mek'etsa barzap'-iya hatsa m- sutta
Канча ayp'e hayts sire acc‘a ins‘arsa doona suts mek'etsa mits haats m- sunts
Мало ’áɸe hʌ́je síd'e ’áčʰә ’irɪ́nts dɔ́nʌ sútsʰ mεk‘ɨ́ts‘ mɪ́ts ’átsә m- sʊns
Гофа ayp'e haytsa siide acc'a intsarsa doona sutsa mek'etta mitsa hatse m- suntsa
Зала ayfe (h)aytsa sid'e ačča int'arsa duna tsutsa mitsa hatsa maa-
Гаму ayp'e haytsa siire acc'a ins'arsa doona suuts mek'ets mitsa hatse m- sunts
Даче ayfe hayts'e siyd'e acé ɪntsεrs duna suts mek'ets šara hatse m- sunts
Дорзе ayp'e waye sire acc'a ins'arsa duuna suts mek'etsa mits haats m- sunts
Ойда ápe, ayfe B haːye sid'e ’ač, pl. o·či iláns B doːna suts mεk'εts mɪns'a haytsi mu’- suntsu
Зайсе ’áaɸε waayέ kuŋké ’acc' ints'έrε baadέ súuts' mεk'έεte mits'a wáats'i m- č'úuč'e
Зергулла ’aːɸe wai kuŋki ’ac'e ’insәre haː’e suːts nεkεtε mintsa waːtse m- suːns
Ганджуле ’áaɸε waašέ kuŋkε gaggo ints'úrε baadέ súuts' mεk'έtε mits'i waats'i m- ts'únts'i
Гідіко ’áaɸε waašέ kuŋké gaggo ints'úrε baadέ súuts'i mεk'εte míts'i wáats'i m- ts'únts'i
Качама ’áaɸε uwaašέ kuŋkέ gaggo ints'úrε baadέ súuts'ε mέk‘έtee mits'i wáats'i m- ts'únts'i
Койра ’áɸε waayέ siid'ε gaggo ’únts'úrε ’áaša súuts' mεk‘έεte míts'e; Ce akka wáats'e múuwa súuntsi
Чара áːpa wóːya sínt'u áč'a ’íns'ila noːná súːta mertá mítsa áːs'a ḿ-na sumá
Бенч ap (h)ay sint' gaš; san eyts' non sut mert inč so’ m’ sum
Ше af ai sint' gaš ets' non sut mεrt enc so’ mma sum
Ямса aafa; kema odo siya a'ya terma noono anna mega i'o aka me suna
Бворо aawa waaza šint'a gaša albeera noona ts'atts'a mak'әttsa mitta aatsa maa- šuutsa
Анфілло aːfo waːjo šiːnto gaːššo εrɪːtso nɔːno ts'antso šaušo mɪːtso yuːro m šiːgo
Кафа affo, aho wammo; kendo muddo gašo eč'iyo nono; koko dammo šawušo met'o ač'o mammo; č‘okko šiggo
Моча á·p̱o wa·mmo šit'ó gášo häč'awo no·no damo ša·wúšo mit'ó à·č'o ma̱·(hä) šəgo
Дізі ab-u aːi sin-u ažu yabɪl εd-u yεrm-u us wɪč aːi m- sɪm-u
Шако áːb aːy B sɪnt' áːč'u érb eːd yärm uːsu íːnču áːy m̥̀- suːm
Наї ’aːf B haːy si.n B acu B yalb eːdu yarbm ’uːs B incus B hai m- suːm
Мао áːfέ wáːlέ šíːnt'έ àːts'ὲ ánts'ílὲ pɔ́ːnsὲ hándέ máːlt‘έ ’íːntsὲ hàːtsὲ hà míjà jèːškέ
Сезе aːb, áːwi wέὲ šíːnté háːts'έ, haːnsì jántsílὲ/ t'agál waːndè hámbìlὲ bàk‘ílí ’innsì háːns'ì máːmɔ́ nìːší
Хозо abbi wεεra šini ats'i S wìntə́lә waandi hambilε bak‘ilε S ’íːnti haani maa iiši
Діме ’afe, ’aɸe k'aːme nʊkʊ F baŋgɪl; ɪts; kәsɪl ’ɨdәm ’afe; B ’app- maχse; F dzumt k‘oss; F k‘ʊs ’aχe; B haːɣo naχe; B nәːɣ- ’ɨčɨn mɨze; F naːb
Хамер api, afi k'a(ː)m- nuki ’ats' ’ad'ab ap- zum'i leːfi ak'- noko kʊm- nam-
Банна afi k'ami nuki atsi adʌb/adɪm afa zump'i lεfi ɑhaka/haːk'a noko its-; kum- na(a)bi
Каро afi k'ami nuki asi attәp' M ’apo mәk'әs lefi aka nuk'o isidi
Аарі afi k'ami nuki atsi; B kasel geegi adim afa zom'i lεfi ahaka noɣa; B nɔk'ɔ its- nami
Убамер a·fi ɣ/k'a·mi nuki atsi admi afa mək'əs ~ -ɣ- lεfí aɣa luk'a, luɣa ’its- na·mi
Галіла a·fi k'a·mi nuki ači admi afa mәk'әs lεfí aɣa/aháɣa lu·ɣa/lo·ɣa ič- la·mi

Див. також
  • Мови Ефіопії

Примітки
  1. Blench, 2006. The Afro-Asiatic Languages: Classification and Reference List
  2. Hayward (2000:85)
  3. Lamberti (1991), Zaborksi (1986)
  4. I. M. Diakonoff (1998) Journal of Semitic Studies 43:209: «It is quite evident that cultural ties between Proto-Semitic and the African branches of the Afrasian macrofamily must have been severed at a very early date indeed. However, the grammatical structure of [Common Semitic] (especially in the verb) is obviously close to that of Common Berbero-Libyan (CBL), as well as to Bedauye. (Bedauye might, quite possibly, be classified as a family distinct from the rest of Kushitic.) The same grammatical isoglosses are somewhat more feebly felt between Semitic and (the other?) Kushitic languages. They practically disappear between the Semitic and the Omotic languages, which were formerly termed Western Kushitic, but which actually may not be Afrasian at all, like their neighbours the Nubian languages and Meroitic.»
  5. Newman (1980)
  6. Rolf Theil (2006) Is Omotic Afro-Asiatic? pp 1–2: «I claim to show that no convincing arguments have been presented [for the inclusion of Omotic (OM) in Afro-Asiatic (AA)], and that OM should be regarded as an independent language family. No closer genetic relations have been demonstrated between OM and AA than between OM and any other language family.»
  7. Gerrit Dimmendaal (2008) «Language Ecology and Linguistic Diversity on the African Continent», in Language and Linguistics Compass 2/5:841: «Although its Afroasiatic affiliation has been disputed, the allocation of Omotic within this family is now well-established, based on the attestation of morphological properties that this family shares with other Afroasiatic branches.»
  8. Ehret, Christopher (17 грудня 2010). History and the Testimony of Language (англ.). University of California Press. ISBN 978-0-520-94759-7.
  9. Lecarme, Jacqueline (1 січня 2003). Research in Afroasiatic Grammar Two (англ.). John Benjamins Publishing. ISBN 978-90-272-4753-7.
  10. Bender, Lionel M. 1987. «First Steps Toward proto-Omotic.» Current Approaches to African Linguistics 3 (1987): 21-36.
  11. Blažek, Václav. 2008. A lexicostatistical comparison of Omotic languages. In Bengtson (ed.), 57–148.

Наведені джерела
  • Bender, M. Lionel. 2000. Comparative Morphology of the Omotic Languages. Munich: LINCOM.
  • Fleming, Harold. 1976. Omotic overview. In The Non-Semitic Languages of Ethiopia, ed. by M. Lionel Bender, pp. 299–323. East Lansing, MI: Michigan State University.
  • Newman, Paul. 1980. The classification of Chadic within Afroasiatic. Universitaire Pers Leiden.

Загальна омотська бібліографія
  • Bender, M. L. 1975. Omotic: a new Afroasiatic language family. (University Museum Series, 3.) Carbondale, IL: Southern Illinois University.
  • Blench, Roger. 2006. Archaeology, Language, and the African Past. AltaMira Press
  • Hayward, Richard J., ed. 1990. Omotic Language Studies. London: School of Oriental and African Studies.
  • Hayward, Richard J. 2003. Omotic: the «empty quarter» of Afroasiatic linguistics. In Research in Afroasiatic Grammar II: selected papers from the fifth conference on Afroasiatic languages, Paris 2000, ed. by Jacqueline Lecarme, pp. 241–261. Amsterdam: John Benjamins.
  • Lamberti, Marcello. 1991. Cushitic and its classification. Anthropos 86(4/6):552-561.
  • Zaborski, Andrzej. 1986. Can Omotic be reclassified as West Cushitic? In Gideon Goldenberg, ed., Ethiopian Studies: Proceedings of the 6th International Conference pp. 525–530. Rotterdam: Balkema.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.